Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Україна сьогодні, 28 липня, вперше відзначає День української державності.
Четвер, 28 липень 2022 09:36


Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України, передає Укрінформ.

Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності. 

За його словами, точкою відліку української державності вважається рік заснування Києва, столиці Київської Русі й сучасної України. Тому нове свято відзначатиметься у день розквіту української державності – у день хрещення Київської Русі, сказав Президент.

Своєю чергою Верховна Рада 31 травня 2022 року ухвалила закон, який встановлює День державності України 28 липня святковим днем.


 
ДСНС про захисні споруди та укриття у закладах освіти
Четвер, 28 липень 2022 09:31

Державна служба України з надзвичайних ситуацій на своєму сайті опублікувала Пам’ятку засновника (керівника) закладу освіти щодо організації створення фонду захисних споруд цивільного захисту та організації укриття у ньому здобувачів освіти та персоналу.

У документі містяться завдання та обов'язки щодо організації створення фонду захисних споруд та організації укриття.

ДСНС повідомили, що станом на 5 липня в держави було розуміння, де під час повітряних тривог укриватимуться приблизно 30% дітей і працівників шкіл.

Також лише 11% закладів освіти мають власні захисні споруди цивільного захисту, тому основна частина учасників освітнього процесу ховатимуться в найпростіших укриттях. До початку офлайн-навчання готові лише 23% освітніх закладів.

 
28 липня вперше відзначатиметься День Української Державності
Вівторок, 26 липень 2022 08:43

Набрав чинності Закон України від 31 травня 2022 року № 2295-ІХ про встановлення Дня Української Державності – 28 липня (закон опубліковано 8.06.2022 в «Голосі України» № 119 (7869).

Законом внесено зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України – а саме доповнено її нормою щодо встановлення 28 липня Дня Української Державності як святкового дня. 

Як зазначається в пояснювальній записці, прийняття закону сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, що засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, про історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця князя Київського Володимира, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив європейський цивілізаційний вибір Київської Русі (Києво-Руської держави), спадкоємицями якої є, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Литовсько-Руська держава, Українська козацька держава (Гетьманщина), Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна.

В умовах збройної агресії РФ проти України РФ на найвищому державному рівні активно просуває фейковий образ російської держави – захисника традиційних цінностей, започаткованих за часів Київської Русі – православ’я, народності й державності. 

У цій системі дезінформації українці не є окремим народом, який має свою більш ніж тисячолітню історію державотворення, а є складовою частиною триєдиного російського народу, а історія Київської Русі – етап російської державності. Ці тези фактично стають ідеологічним приводом для обґрунтування продовження збройної агресії Російської Федерації проти України.

Захист національної безпеки, зокрема в інформаційній сфері, та протидія дезінформації, у тому числі історичним фейкам, що розповсюджує держава-агресор, є національним інтересом України. 

Українці вперше відзначатимуть День Української Державності: попри шостий місяць повномасштабної війни та восьмий рік війни на Донбасі, адже «українців не зламати». Так сказав Президент України Володимир Зеленський під час вечірнього звернення 24 липня.

«День Української Державності буде утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу», – зазначив Зеленський.

Він наголосив, що лише ті, хто абсолютно не знає правди історії й абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати Україну, а зараз вже навіть самі росіяни визнають, що Україна переможе.

«Українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало не раз. Не цього разу», – додав Президент.

День Української державності відтепер буде неробочим днем. Але нагадуємо, що під час воєнного стану додаткових вихідних на свята українці не мають.

 

 
Стартували переговори щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік
Понеділок, 25 липень 2022 08:35

21 липня 2022 року за ініціативою СПО об’єднань профспілок у режимі онлайн відбулося засідання спільної робочої комісії повноважних представників профспілок, роботодавців та влади з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік.

Відповідно до пункту 2.19 чинної Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні Сторони домовились проводити консультації такі консультації та аргументовано обговорювати усі пропозиції. Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у робочій групі бере заступник Голови Профспілки – Сергій Романюк.

Сторони представили свої пропозиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2023 рік. Так, було заслухано рекомендації Мінекономіки, Мінфіну, представників сторін профспілок та роботодавців.

Позиція Мінфіну полягає у стримуванні соціальних видатків – зокрема міністерство не вбачає можливості підвищення мінімалки та пропонує у 2023 році залишити її у розмірі 6700 грн. Також запропоновано призупинити підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на сьогоднішньому рівні, оскільки його зростання потребуватиме значних видатків із державного бюджету.

Спільний представницький орган профспілок у свою чергу рекомендує встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2023 року щонайменше на рівні 7800 гривень (з подальшим підвищенням до кінця року з урахуванням рівня інфляції).

За профспілковими розрахунками, здійсненими відповідно до норм національного законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема з урахуванням фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5792 грн у цінах грудня 2021 року), витрат на освіту, охорону здоров’я, придбання житла (відповідно до Конвенції МОП № 117, Закону України «Про прожитковий мінімум»), сімейної складової (відповідно до Конвенції МОП № 131) та прогнозу щодо інфляції у 2022 році (за оцінками НБУ – понад 20%), мінімальна заробітна плата з 1.01.2023 року мала б становити щонайменше 10 717 гривень. Проте, з огляду на складну економічну ситуацію в країні та негативний вплив на економіку внаслідок війни, пропонується встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2023 року виходячи із встановлених на 2022 рік її розмірів, збільшених щонайменше на рівень інфляції.

Пропозиція щодо розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою – встановити її на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для розрахунку розмірів посадових окладів за всіма тарифними розрядами ЄТС з відповідним зростанням фонду оплати праці.

Заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк наголосив на необхідності підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС.

Ця пропозиція була підтримана генеральним директором директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Мінекономіки Юрієм Кузовим, який поінформував, що міністерством готується проект рішення щодо підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у зв’язку із зростанням з 1.10.2022 мінімальної заробітної плати до 6700 грн з метою збереження існуючого співвідношення між посадовим окладом працівника І тарифного розряду ЄТС та мінімальною заробітною платою на рівні 44,5%.

Профспілка наголошує, що заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається відчутно нижчою ніж заробітна плата в цілому по економіці. А недостатнє фінансування бюджетних галузей, встановлення штучно заниженого розміру посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС, невиконання законодавчо встановлених галузевих мінімальних гарантій в оплаті праці (зокрема у сфері освіти) спричиняють заниження рівня заробітної плати в бюджетній сфері та фактично узаконюють зрівнялівку в оплаті праці працівників перших 12 (з 25) розрядів ЄТС.

З метою розв’язання зазначених проблем чинної системи оплати праці пропонується у післявоєнний період відновити роботу з модернізації систем оплати праці в державному секторі, яка була ініційована Мінекономіки у 2021 році.

Наступний раунд переговорів відбудеться незабаром. 

 
« ПочатокПопередня11121314151617181920НаступнаКінець »

Сторінка 11 з 525