Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Атестація викладача коледжу з науковиим ступенем
Середа, 06 вересень 2017 09:01

Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6.10.2010 № 930.

Пунктом 4.7 Положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно. Але для певних категорій педагогічних працівників є виключення стосовно такої послідовності. Зокрема цим пунктом встановлено, що педагогічні працівники, які мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

Тому викладачеві коледжу, який має науковий ступінь кандидата наук, може бути присвоєно більш вищу кваліфікаційну категорію, включаючи «спеціаліст вищої категорії».

Відповідно до пункту 1.7 Положення атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.

Педпрацівникові, якому присвоєно найвищий кваліфікацій рівень, наступна чергова атестація можлива не пізніше ніж через п’ять року з часу присвоєння вищої категорії.

Згідно з пунктом 1.8 Положення умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Тож підвищення кваліфікації має передувати наступній черговій атестації.

Відповідно до пункту 1.9 Положення позачергова атестація з метою присвоєння працівнику педагогічного звання проводиться за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу.

Щодо педагогічних працівників, які мають науковий ступінь, то з метою присвоєння їм педагогічного звання можлива позачергова атестація у будь-який період за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу без вимог щодо терміну роботи на займаній посаді, що встановлений пунктом 3.18 Положення стосовно працівників, прийнятих на педагогічні посади після закінчення вищих навчальних закладів. Згідно з цим пунктом особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

При цьому педагогічний працівник може самостійно звернутися до керівника навчального  закладу чи педагогічної ради з заявою про присвоєння педагогічного звання. Але рішення атестаційної комісії приймається на основі поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу.

Відповідно до пункту 5.2 Положення педагогічне звання «викладач-методист» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Відповідно до пункту 5.3 Положення педагогічне звання «старший викладач» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

При цьому Положенням не встановлено вимоги щодо послідовності присвоєння педагогічних звань, як це передбачено стосовно присвоєння кваліфікаційних категорій.

 
Відпустка без збереження заробітної плати: основні аспекти
Понеділок, 21 серпень 2017 08:53

Відпустка без збереження заробітної плати: основні аспекти

Статтею 25 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР передбачено обставини, за яких працівникові обов’язково на його бажання надається відпустка без збереження зарплати, зокрема:

  • матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
  • учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", – тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
  • пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
  • інвалідам I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
  • особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;
  • працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
  • працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
  • працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
  • сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
  • ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
  • працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
  • працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

За статтею 26 Закону № 504 за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою мiж працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не бiльш як 15 календарних днiв на рiк.

Для одержання вiдпустки за сімейними обставинами працiвник у заявi на iм’я роботодавця про надання такої вiдпустки має зазначити сiмейнi обставини, що спричинили потребу в такiй вiдпустцi.

Перелiк цих причин законодавством не встановлений, оскiльки їхня важливiсть залежить вiд конкретних обставин, що можуть скластися в життi того чи iншого працiвника. Рiшення надавати чи не надавати працiвниковi з тiєї чи іншої причини таку вiдпустку належить до компетенцiї роботодавця.

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими ст. 25 і 26 Закону № 504, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 Закону).

Частиною 2 ст. 4 Закону № 504 передбачено, що колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Слід зазначити, що норма ч. 2 ст. 4 Закону № 504 не поширюється на відпустку за сімейними обставинами, так як такий вид відпустки визначений Законом та встановлена конкретна тривалість цієї відпустки. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 504 оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

 

 
Державні санітарні правила і норми для загальноосвітніх навчальних закладів
Четвер, 17 серпень 2017 12:13
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I-II, I-III ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від тилу, форми власності і підпорядкування.

Державні санітарні правила і норми підготовлені відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальну середню освіту» з урахуванням сучасних наукових розробок і досліджень з регламентації гігієнічних умов і режимів навчання при чинних формах організації навчально-виховного процесу

Ці санітарні правила і норми призначені для керівників, учителів, вихователів і медичного персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, працівників органів управління освітою і санітарно-епідеміологічної служби.

Посадові особи і громадяни України, які допустили порушення Державних санітарних правил та норм, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з чинним законодавством.

 
МОН підтримує позицію Профспілки щодо назв посад педпрацівників у Класифікаторі професій
Середа, 02 серпень 2017 16:16
На адресу ЦК Профспілки працівників освіти і науки України надійшов лист за підписом першого заступника Міністра В.В. Ковтунця, у якому вказано, що Міністерство освіти і України підтримує позицію Профспілки щодо приведення назв посад педагогічних працівників, зазначених у Класифікаторі професій (ДК 003:2010), у відповідність із нормами законодавства.

У той же час, у документі Міністерство зазначає, що проект наказу Міністерства соціальної політики «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик» на погодження до МОН не надходив.

Нагадаємо, у березні цього року ЦК Профспілки працівників освіти і науки України звертався до Міністерства освіти і України, Міністерства соціальної політики України, Федерації профспілок України  з приводу необхідності приведення назв посад працівників, передбачених у Класифікаторі професій, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327 «Про затвердження, внесення зміни та скасування нормативних документів», у відповідність з назвами посад та типами навчальних закладів, передбаченими Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».

 
« ПочатокПопередня421422423424425426427428429430НаступнаКінець »

Сторінка 425 з 593