Верховна Рада України схвалила законопроект № 5496 про оголошення вихідним 25-го грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським календарем.

Закон «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» схвалено 16 листопада 2017 року.

Законом внесено до статті 73 Кодексу законів про працю України, якими 25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) визнано офіційним святковим днем в Україні.

Згідно із статтею 73 Закону встановлено такі святкові дні:

• 1 січня – Новий рік

• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове

• 8 березня – Міжнародний жіночий день

• 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих

• 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

• 28 червня – День Конституції України

• 24 серпня – День незалежності України

• 14 жовтня – День захисника України

Законом також скасовано святковий день 2 травня та внесено зміну до статті 73, згідно з якою святковим вважається 1 травня – День праці.

15 листопада 2017 року у Києві відбулися парламентські слухання на тему: «Формування та реалізація державної молодіжної політики в Україні в умовах децентралізації».

У роботі слухань взяли участь народні депутати України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, профспілок, міжнародних організацій, наукових установ, ЗМІ.

Відкриваючи слухання, головуюча на засіданні заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд нагадала, що 12 липня 2017 року Верховною Радою України було прийнято рішення про проведення парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: «Формування та реалізація державної молодіжної політики в Україні в умовах децентралізації».

Оксана Сироїд також зазначила, що децентралізація – це повноваження, підкріплені грошима і відповідальністю. А молодіжна політика – це ідеї держави, які підкріплені грошима, аби молоді люди могли себе розвивати, а отже, молодіжна політика в контексті децентралізації – це політика, яка дозволяє молодим людям розвивати себе на місцях – там, де вони народилися і живуть.

Із основною доповіддю виступив Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, який повідомив, що в Україні проживає понад 11,5 млн. молодих людей віком від 14 до 35 років, що становить 27% населення. Зокрема, Міністр навів дані щорічного соціологічного дослідження «Молодь України». За результатами опитування 2017 року, 62% молодих людей хочуть жити в Україні, 56% – позитивно ставляться до реформи децентралізації влади, а 52% – готові особисто долучитися до ініціатив у житті громади.

Ігор Жданов назвав пріоритети очолюваного ним міністерства щодо створення умов, щоб молодь залишалася проживати, працювати у громаді та була активним учасником її розбудови й розвитку. Він наголосив, що при місцевих органах влади мають бути створені координаційні ради, завданням яких є здійснення програм та заходів з формування національної ідентичності молодих людей.

Зі співдоповіддю виступив Голова Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний. На початку свого виступу парламентарій зауважив, що всі повинні пам’ятати, що наша з вами безпека, залежить від тих молодих бійців, які на Сході нашої держави вже більше трьох років ціною власного життя та здоров’я боронять нас та не дають ворогові пробратися далі, щоб розколоти Україну. Він зазначив, звертаючись до учасників слухань, що «наша з вами робота тут, в головному законодавчому органі країни має бути конструктивною, дискусійною, але без будь-якого популізму. Щоб та молодь, яка зараз на фронті військовому, фронті дипломатичному вірила в дієвість наших дій».

Також було зазначено, що державна молодіжна політика, у тому числі на регіональному рівні, має бути орієнтована на формування комфортного середовища для життя та розвитку молоді.

Сучасна молодь стала більш прагматичною, орієнтованою на успіх і готовність для цього багато працювати. Але, на жаль, молоді люди зараз перебувають у дуже нестабільній ситуації та потребують комплексної підтримки від держави.

Насамперед, молодь зіштовхується з проблемою отримати перше робоче місце. Згідно з наданою нам статистикою, майже кожен четвертий молодий громадянин України віком 15-24 роки є безробітним, а велика частка молоді прагне поїхати за кордон на навчання, роботу, проживання.

Під час слухань виступили представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, керівники органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, представники міжнародних, молодіжних та громадських організацій, народні депутати України.

За підсумками слухань Верховною Радою України будуть прийняті та схвалені відповідні рекомендації.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки Україн

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на запити з місць щодо встановлення розмірів надбавок за престижність педагогічної праці педагогічним працівникам залежно від їхніх досягнень повідомляє наступне.

З метою підвищення престижності праці педагогічних працівників постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 88) передбачено установлення педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування надбавки у граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови розмір надбавки встановлюється керівником закладу у межах фонду оплати праці.

Будь-яких інших норм чи умов щодо порядку встановлення такої надбавки, зокрема запровадження вимоги щодо встановлення надбавок в розмірах залежно від їхніх досягнень, рейтингового оцінювання тощо ні цією постановою, ні іншими нормативними актами з питань оплати праці не передбачено.

Зазначена постанова не містить умов стосовно зобов’язань органів місцевої влади або керівників навчальних закладів щодо розробки відповідного положення, як це, для прикладу, передбачено Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5.06.2000 № 898.

Розробка нормативних документів, зокрема й тих, які зачіпають умови оплати праці, повноваженнями місцевих органів виконавчої влади та органів управління освіти, що визначені частиною 3 статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту», не передбачені.

Отже надбавка за престижність педагогічної праці має встановлюватися керівником закладу всім педагогічним працівникам у граничному розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) у межах фонду оплати праці.

Водночас Профспілка зазначає, що пунктом 6.3.20 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки Сторони угоди рекомендують керівникам закладів освіти забезпечити встановлення надбавок педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 373 в максимальному граничному розмірі.

Згідно з пунктом 1.4 Угоди її положення діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти і осіб, які навчаються, та які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов'язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня.

Згідно з частиною 4 статті 77 Бюджетного кодексу при затвердженні відповідних бюджетів місцеві ради мають передбачати видатки, необхідні для першочергового забезпечення потреби в коштах на оплату праці працівників освіти відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці.

Пунктом 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, також передбачено, що під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями.