Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Втома на роботі і безпека праці
Четвер, 28 грудень 2017 15:33
Надмірні фізичні та нервово-психічні перевантаження зумовлюють зміни у фізіологічному та психічному станах працівника, призводять до розвитку втоми та перевтоми. Працівник порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі, у нього знижується відчуття небезпеки, що призводять до нещасних випадків.

Втомаце сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків.

Втома буває загальною, локальною, розумовою, зоровою, м'язовою та ін. Оскільки організм – єдине ціле, то межа між цими видами втоми умовна і нечітка. Хід збільшення втоми та її кінцева величина залежать від індивідуальних особливостей працюючого, трудового режиму, умов виробничого середовища тощо.

Залежно від характеру вихідного функціонального стану працівника втома може досягати різної глибини, переходити у хронічну втому або перевтому.

Перевтомаце сукупність стійких несприятливих для здоров’я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Основною відмінністю втоми від перевтоми є зворотність зрушень при втомі і неповна зворотність їх при перевтомі.

Відомо, що розвиток втоми та перевтоми веде до порушення координації рухів, зорових розладів, неуважності, втрати пильності та контролю реальної ситуації. При цьому працівник порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі; у нього знижується відчуття небезпеки. Крім того, перевтома супроводжується хронічною гіпоксією (кисневою недостатністю), порушенням нервової діяльності.

Проявами перевтоми є головний біль, підвищена стомлюваність, дратівливість, нервозність, порушення сну, а також такі захворювання, як вегето-судинна дистонія, артеріальна гіпертонія, виразкова хвороба, ішемічна хвороба серця, інші професійні захворювання.

Втома характеризується фізіологічними та психічними показниками її розвитку.

Фізіологічними показниками розвитку втоми є артеріальний кров’яний тиск, частота пульсу, систолічний і хвилинний об’єм крові, зміни у складі крові.

Психічними показниками розвитку втоми є: погіршення сприйняття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням; зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати; посилення мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника від трудового процесу; погіршення запам’ятовування та труднощі пригадування інформації, що знижує ефективність професійних знань; сповільнення процесів мислення, втрата їх гнучкості, широти, глибини і критичності; підвищення дратівливості, поява депресивних станів; порушення сенсомоторної координації, збільшення часу реакцій на подразники; зміни частоти слуху, зору.

Помірна розумова праця може виконуватися досить довго. Розумова праця не має чітких меж між напруженням організму під час роботи і переходом у фазу відновлення сил. 

Втома при розумовій праці виявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам’яті і логічного мислення, сповільненні реакцій на подразники. Нервове напруження впливає на серцево-судинну систему, збільшуючи артеріальний тиск і частоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника.

Відновлювальні процеси після розумової праці відбуваються повільніше, ніж після фізичної праці. Несприятливі порушення в організмі працівника часто не ліквідуються повністю, а акумулюються, переходячи в хронічну втому, або перевтому та різні захворювання.

Найбільш поширеними захворюваннями працівників розумової праці є неврози, гіпертонії, атеросклерози, виразкові хвороби, інфаркти та інсульти.

Втома породжує у працівника стан, який призводить до помилок у роботі, небезпечних ситуацій і нещасних випадків. Вчені наводять дані, які вказують, що кожному четвертому нещасному випадку передувала явно виражена втома.

Боротьба зі втомою, в першу чергу, зводиться до поліпшення санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища (ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, раціональне освітлення тощо). 

Особливу роль у запобіганні втомі працівників відіграють професійний відбір, організація робочого місця, правильне робоче положення, ритм роботи, раціоналізація трудового процесу, використання емоційних стимулів, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку тощо.

Крім того, для профілактики втоми працівників застосовуються специфічні методи, до яких можна віднести засоби відновлення функціонального стану зорового та опорно-рухового апарату, зменшення гіподинамії, підсилення мозкового кровообігу, оптимізацію розумової діяльності.

Не перевтомлюйтеся і бережіть своє здоров’я!

За матеріалами сайтів Управління Держпраці 

та редакції видання «Охорона праці і пожежна безпека»

 
Новий рік 2018: святкові й неробочі дні
Четвер, 28 грудень 2017 15:30
alt
Законом України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» від 16 листопада 2017 року визначаються дні, коли українці матимуть вихідні під час новорічних святкувань у 2018 році.

Із нововведень цього року, 29 листопада Президент України підписав закон, згідно з яким 25 грудня католики відзначатимуть Різдво Христове і цей день є вихідним у країні, проте, скасовано святковий день 2 травня.

Новий рік 2018 року громадяни України святкуватимуть 1 січня (понеділок).

Різдво Христове припадає на 7 січня (неділя), тому святкування продовжиться 8 січня, оскільки статтею 67 КЗпП України встановлено, що у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Загалом, разом із вихідними і святковими, громадяни відпочиватимуть 4 дні на початку 2018 року – 1,6,7 і 8 січня.

 
Збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіттю
Четвер, 28 грудень 2017 15:29
На черговому засіданні правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 15 грудня 2017 року прийнято рішення про збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю.

Як відомо, з 1 квітня 2017 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб було збільшено із 1160 грн до 1280 грн, що наразі складає лише 73% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 грудня 2017 року його розмір становить 1762 гривні).

На вимогу профспілок, які постійно наполягають на наближені його розміру до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, правління Фонду прийняло рішення про встановлення із 1 січня 2018 року його розміру на рівні 1440 грн, що становитиме 82% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правлінням також схвалено Концепцію розвитку Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України на 2017-2020 роки, а також проекти бюджету та кошторису видатків Фонду на 2018 рік, план заходів зі скорочення та підвищення ефективності використання енергоносіїв об’єктами нерухомого майна державної служби зайнятості, розподіл видатків Фонду за статтями бюджету Фонду на 2018 рік, план роботи правління Фонду на 2018 рік.


Довідково 

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Порядок  реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198, Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 р. № 613.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається цим особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зай

нятості населення та трудової міграції (центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

За матеріалами ФПУ
 
Залучення практичного психолога на декретну вакансію – консультація
Середа, 20 грудень 2017 12:03
Чи можна на декретну вакансію залучити до виховательської роботи практичного психолога (виробнича необхідність на пів року, щоб не брати нову людину на такий короткий час?

У п.4.8 листа Українського науково-методичного центру практичної психології й соціальної роботи Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 № 109 «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів» зазначено, що тривалість робочого тижня практичного психолога становить 40 годин. Але з них 20 год. відводиться для роботи безпосередньо в навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 год. відводиться на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування та звітність.

Такі роботи практичний психолог має право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, у навчально-методичних та наукових центрах, удома). Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби становить 40 годин, то й 20 год., що відводяться для роботи безпосередньо в навчальному закладі, і 20 год., що можуть проводитися за межами закладу освіти, повинні бути відображені в плані роботи практичного психолога (додатки 2, 3, 4 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. №1/9-352).

У роз’ясненні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.09.2012 № 1/9-683 «Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів» зазначається, що практичному психологу варто 20 годин відвести для безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 20 годин – на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.

Питання заміни практичним психологом тимчасово відсутнього вихователя слід вирішувати відповідно до нормативних актів з питань сумісництва, зокрема постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3.04.1993 № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43.

Пунктом 2 Постанови № 245 передбачено певні обмеження щодо роботи за сумісництвом. Зокрема установлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Абзацом першим Переліку робіт, які не є сумісництвом, що затверджений у додатку до Положення № 43, встановлено, що всі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. До пункту 3 Переліку включено педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Виконання цієї роботи допускається в робочий час з дозволу керівника навчального закладу без утримання заробітної плати (останній абзац Переліку).

Тому практичний психолог дошкільного навчального закладу має право виконувати педагогічну роботу за посадою вихователя в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці в межах основного робочого часу з дозволу завідувача дошкільним навчальним закладом, що впродовж тижня складає 6-7 годин.

Щодо роботи практичного психолога на посаді вихователя, яка перевищує цей обсяг, то вона може виконуватися на умовах сумісництва, тобто лише поза межами основного робочого часу.

Згідно з пунктом 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, норма часу на ставку заробітної плати за посадою вихователя дошкільного навчального закладу складає 30 годин на тиждень, або 6 годин на день за п’ятигодинного робочого тижня.

При цьому практичний психолог не може виконувати роботу за тимчасово відсутнього вихователя впродовж тієї складової робочого часу, що відводиться на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.

 
« ПочатокПопередня391392393394395396397398399400НаступнаКінець »

Сторінка 399 з 599