Як зазначається у флагманській доповіді Міжнародної організації праці
«Перспективи зайнятості та соціального захисту в світі в 2018 році»,
хоч загальносвітовий рівень безробіття стабілізується, однак у багатьох
регіонах планети показники безробіття і дефіцит гідної праці залишаться
незмінно високими. Світова економіка відновлюється після кризи,
але чисельність трудових ресурсів зростає, і прогнозований на 2018 рік
рівень безробіття в світі в порівнянні з попереднім роком не зміниться,
говориться в останній доповіді Міжнародної організації праці. Як
наголошується в доповіді, рівень безробіття в світі, що виріс в 2016
році, в подальшому стабілізувався. У 2017 році він, за оцінками, досяг
5,6%, а загальна кількість безробітних – перевищила 192 мільйони. Не
зважаючи на те, що у 2017 році економічне зростання перевершило
очікуваний рівень, довгострокові перспективи розвитку світової економіки
залишаються не надто сприятливими. Позитивну тенденцію, яка намітилася
на 2017-2018 роки, автори доповіді відносять на рахунок високих
показників ринків праці розвинутих країн, де, за прогнозами, в 2018 році
рівень безробіття знизиться ще на 0,2 процентних пункти і складе 5,5%,
що нижче докризового показника. Навпаки, в країнах із ринком, що
формується, і країнах, що розвиваються, зростання зайнятості, як
очікується, буде відставати від зростання чисельності трудових ресурсів,
однак там цей показник в порівнянні з 2016 роком покращився. «Хоч
рівень безробіття в світі й стабілізувався, дефіцит гідної праці досі
відчутно: світова економіка все ще не створює достатньої кількості
робочих місць. Необхідно вжити додаткових зусиль, щоб поліпшити умови
праці для тих, у кого є робота, і забезпечити справедливий розподіл
плодів росту», – заявив Генеральний директор МОП Гай Райдер. Нестабільна зайнятість зростає, зниження частки «працюючого бідного населення» сповільнюється Як
підкреслюється в доповіді, якщо в недалекому минулому можна було
говорити про помітний прогрес у скороченні нестабільної зайнятості, то
починаючи з 2012 року цей процес практично загальмувався. Це означає, що
в 2017 році нестабільною була, за оцінками, зайнятість майже 1,4 млрд
працівників, а до 2019 року їх число зросте ще на 35 мільйонів. У
країнах, що розвиваються в умовах нестабільної зайнятості працюють троє з
кожних чотирьох працівників. Як позитивний момент в доповіді
наголошується, що в країнах з ринком, що формується, продовжує
скорочуватися чисельність «працюючих бідних»: кількість працівників, які
живуть на межі бідності, в 2018 році там має скласти 176 млн, або 7,2%
всього працюючого населення. «Проте в країнах, що розвиваються
чисельність «працюючого бідного населення» скорочується надто повільно,
не встигаючи за зростанням трудових ресурсів. Кількість працівників, що
живуть в умовах крайньої бідності, вперто не бажає опускатися в
найближчі роки нижче 114 мільйонів, що в 2018 році складе 40% усіх
працюючих», – говорить провідний автор доповіді економіст МОП Штефан Кюн
(Stefan Kühn). Автори доповіді також відзначили той факт, що
показники економічної активності серед жінок як і раніше істотно нижчі,
ніж серед чоловіків. Жінкам також частіше доводиться працювати на
робочих місцях більш низької якості і за меншу плату. Структурні зрушення і старіння населення додадуть проблем на ринку праці Аналізуючи
зрушення в галузевій структурі сфери зайнятості, автори доповіді
відзначають, що основним фактором майбутнього зростання рівня зайнятості
стануть робочі місця в секторі послуг, в той час як в сільському
господарстві і промисловості зайнятість продовжить скорочуватися.
Оскільки як в сільському господарстві, так і в сфері ринкових послуг
переважає нестабільна зайнятість, прогнозовані міжгалузеві зрушення в
сфері зайнятості можуть лише частково скоротити дефіцит гідної праці,
якщо не будуть супроводжуватися активними політичними зусиллями,
спрямованими на підвищення якості робочих місць і продуктивності в
секторі послуг. У доповіді розглянуті також наслідки старіння
населення. Зростання загальносвітової робочої сили не зможе компенсувати
швидке збільшення числа пенсіонерів. Передбачається, що середній вік
працюючого населення, що склав в 2017 році трохи менше 40 років, у 2030
році перевищить 41 рік. «Крім проблеми, яку зростання числа
пенсіонерів створює для систем пенсійного забезпечення, на ринках праці
також, очевидно, відіб'ється і підвищення середнього віку робочої сили.
Старіння населення може призвести до зниження продуктивності і утруднити
реалізацію коригувальних заходів на ринку праці, пов'язаних з
економічними потрясіннями», – наголошує директор Департаменту
дослідницької діяльності МОП Сан Ен Лі (Sangheon Lee).
|