Вона проходила у формі маніфестації, включаючи пікетування Закарпатського окружного суду, проведення мітингу біля будівлі обласної ради профспілок та облдержадміністрації.

У цьому заході солідарності та рішучості відстояти законні права та інтереси членів професійних спілок та людей праці взяли участь представники багатьох всеукраїнських галузевих профспілкових організацій – зокрема, освітян, працівників культури, АПК, медиків – та територіальних профоб’єднань з різних регіонів, керівництво Федерації профспілок України. 

Під час акції відбулося пікетування Закарпатського окружного суду, а також мітинг, на якому були прийняті вимоги до Президента України, Прем’єр-міністра України, Державної судової адміністрації, Закарпатського окружного адміністративного суду  з майнових питань.

Мітинг відбувся біля Закарпатської облдержадміністрації. 

На ньому було ухвалено Резолюцію акції, направлену на адресу Президента України, Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України. Текст Резолюції також було вручено представникам обладміністрації.

ФПУ, всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання вимагають:

• від Президента України як гаранта конституції:

– покласти край намаганням судової влади в Закарпатті позбавити найчисельніше профспілкове об’єднання регіону законного права на будинок, відібравши його в не правовий спосіб у власне користування.

• від Прем’єр-Міністра України:

– скасувати розпорядження Уряду про передачу профспілкових об’єктів, у першу чергу, будинків територіальних профоб’єднань Закарпатської і Полтавської областей;

– доручити Уряду разом з ФПУ підготувати і подати до Верховної Ради України законопроект з урахуванням профспілкових вимог щодо законодавчого закріплення  за ними  належного їм майна.

У разі невиконання цих вимог профспілки залишають за собою право:

•  продовжити збір підписів проти корумпованості судової системи України і організаторів судового рейдерства щодо майнових прав профспілок;

•  звернутися до Верховного комісара ООН з прав людини, міжнародних організацій профспілок та країн Євросоюзу у зв’язку  з наступом на майнові права профспілок України, у тому числі Закарпаття.

Нагадуємо, подібна акція у квітні цього року відбулася і в Полтаві, у якій взяли участь понад дві тисячі представників профспілок із 15 регіонів України.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП України.

Згідно із частиною другою статті 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише в разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Укладення трудового договору на визначений строк за відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Поняття «характер роботи» в цьому випадку означає, що робота за своїм характером не виконується постійно (сезонна, а також виконувана протягом певного строку тощо).

Формулювання «умови виконуваної роботи» означає, що хоча робота може бути визначена як постійна, але у зв’язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.

Обов’язок підтвердження обставин, які унеможливлюють укладення трудового договору на невизначений строк, покладається на роботодавця. 

У разі недоведення роботодавцем таких обставин слід вважати, що трудовий договір укладено на невизначений строк.

Тобто, положення ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України (про визнання строкових трудових договорів такими, що укладені на невизначений строк) можуть бути застосовані, якщо роботодавцем не буде доведено, що трудові відносини неможливо було встановити на невизначений строк.

При цьому, слід враховувати положення законодавчих актів у галузі освіти.

Статтею 26 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-ХІV (в редакції станом на момент укладення спірних договорів – 2012 рік та серпень 2017 року) визначено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сферу застосування строкової форми трудового договору (у тому числі контрактної) з керівниками навчальних закладів визначав Закон від 23.05.1991  № 1060-XII «Про освіту» (в редакції станом на момент укладення договорів).

Згідно із статтею 20 зазначеного Закону керівники навчальних закладів, що є у загальнодержавній власності обираються за конкурсом і призначаються на посаду шляхом укладання з ними контракту. Керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (в редакції станом на момент укладення договорів) не передбачено обов’язкового запровадження для керівників комунальних  закладів освіти строкової (контрактної) форми трудового договору.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» (в редакції станом на момент укладення договорів) педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, посади директора (завідувача) загальноосвітнього навчального закладу віднесені до педагогічних посад.

Виходячи з наведеного вище, законодавством про освіту (станом на момент укладення договорів) обов’язкове застосування строкової (контрактної) форми трудового договору визначено лише для керівників навчальних закладів, що є у загальнодержавній власності.

Укладення строкових трудових договорів (контрактів) з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності можливе лише за їх згодою відповідно до ст. 21 КЗпП України та ст. 54 Закону «Про освіту».

Керівники (педагогічні працівники) в установах та закладах освіти здійснюють свої професійні обов’язки на постійній основні, умови їх роботи носять довготривалий характер, оскільки пов’язаний із здійсненням безперервного навчально-виховного процесу в закладах освіти  і не містять передумов вважати такий процес обмеженим у часі для переведення їх на контракт або строковий трудовий договір.

Крім того, необхідно враховувати положення Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, пунктами 5.3.6., 5.3.8. якої передбачена норма щодо недопущення укладення з ініціативи органів місцевого самоврядування в односторонньому порядку трудового договору у формі контракту (строкового трудового договору) з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності; трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважати такими, що укладені на невизначений строк.

З приводу застосування положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII в частині призначення керівника комунального закладу освіти роз’яснюємо наступне.

Статтею 26 Закону № 2145 передбачено, що керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними Законом № 2145) керівник комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії.

Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Відповідне Типове положення затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291 (зареєстровано в Мінюсті 16.04.2018 за № 454/31906).

Відповідно до п.п. 17 п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2145 частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.

Роботу заходу відкрили Голова Профспілки Георгій Труханов, голова Закарпатської обласної організації Профспілки Тетяна Повханич, голова облпрофради Володимир Фленько, начальник фінансового управління ЦК Профспілки Галина Щавінська.

Георгій Труханов у своїй презентації окреслив проблеми та виклики, які сьогодні стоять перед Профспілкою і наголосив, що планування і контроль у роботі, аналіз, навчання та підвищення власних компетенцій фахівців якнайкраще сприяють ефективній та злагодженій діяльності організації, особливо у часи реформ та децентралізації.

Основну інформацію та ввідну лекцію для фахівців прочитала Галина Щавінська, у якій акцентувала увагу на організації ведення бухгалтерського обліку, згідно нового план рахунків для профспілкових організацій.

Загалом програма семінару розрахована на кілька робочих днів і є досить насиченою та збалансованою. Так, заплановано лекції та презентації з актуальних питань бухгалтерського обліку, оподаткування неприбуткових організацій та нововведень у 2018 році, презентації щодо захисту та збереження інформації, зустрічі з профактивом міста, начальних закладів, районів, дискусії у форматі «питання – відповіді» тощо.