Загальний обсяг прийомів фахівців передбачено у кількості 191100 осіб, у тому числі за денною формою навчання - 171355 осіб, що менше затверджених у 2017 році показників на 9,6% та 9,5% відповідно.

Зокрема, обсяги прийомів державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою запропоновано:

• «молодший спеціаліст» – 39210 осіб, у тому числі за денною формою навчання – 35881 осіб, що порівняно з минулим роком зменшено на 30,5% та 30,6%,

• «бакалавр» – 78755 осіб, у тому числі за денною формою навчання – 71873 особи, або на 4,2% та 3,5% менше, ніж у 2017 році,

• «магістр на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра» – 62403 особи, що більше у порівнянні з 2017 роком відповідно на 0,4%, у тому числі за денною формою навчання – 53720 осіб, що більше у порівнянні з 2017 роком на 0,9%.

Проектні показники державного замовлення на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів становитимуть:

• до аспірантури – 4399 осіб, що більше порівняно з 2017 роком на 1,4%,

• до докторантури – 478 осіб, що більше порівняно з минулим роком на 5,9%.

Прийом учнів на навчання за робітничими спеціальностями за державним замовленням у 2018 році передбачено в обсязі 23000 осіб.

У 2018 році передбачено підвищення кваліфікації та проходження перепідготовки, спеціальної підготовки і спеціалізації для 213991 особи.

Проектні показники прийомів фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у 2019 році – 197000 осіб (з них за денною формою навчання – 179400 осіб); у 2020 році – 202500 осіб (з них за денною формою навчання – 189600 осіб).

«Держзамовлення має відповідати потребам ринку. Тому Мінекономрозвитку розробило зміни до механізму державного замовлення, щоб створити додаткову мотивацію для студентів найбільш затребуваних спеціальностей. З цього року ми запропонували заборонити перерозподіл держзамовлення між галузями, з наступного року запроваджується ще кілька важливих змін. Наприклад, пропонуємо підвищену стипендію для студентів за інженерними, технічними, аграрними спеціальностями, яких наразі дуже потребує промисловість, ІТ-сфера. Це важливе питання для української економіки», – коментує рішення Уряду Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

За матеріалами Урядового порталу 

Таке роз’яснення надає Міністерство освіти і науки України у відповідь на запити вступників, що зіштовхнулися з описаною ситуацією. Відповідний лист МОН був розісланий 6 липня 2018 року в усі виші та ДП «Інфоресурс».

«Термін реєстрації вступника у селі вказується у Довідці про реєстрацію місця проживання особи, оформленій відповідно до додатку 13 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207. При цьому у разі, якщо визначений у довідці термін реєстрації (який використовує інформацію з реєстру) становить менше двох років, але термін фактичної реєстрації більший двох років, то для прийняття рішення щодо надання вступнику права на використання сільського коефіцієнту, Приймальними комісіями можуть враховуватись інші документи, що підтверджують реєстрацію вступника у селі», – йдеться в листі.

Такими документами можуть бути, наприклад, витяг з будинкової (домової) книги, довідка з обласного відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Державної міграційної служби з інформацією з картки реєстрації місця проживання одного з батьків (у разі зазначення в цій картці відомостей про дитину та надання копії свідоцтва про народження) тощо.

У листі наголошується, що завантажувати Довідку та інші документи, що підтверджують реєстрацію, в електронний кабінет потрібно одним файлом.

Нагадуємо, що цього року для вступників з сіл діє сільський коефіцієнт, розмір якого становить 1,02 (та 1,05 – для вступу на спеціальності галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство»). СК можуть отримати ті вступники, що зареєстровані в селах не менше 2 років до дня завершення подання заяв про вступ та які здобули повну загальну середню освіту в школах на території сіл.

Сільський коефіцієнт не поширюється на селища міського типу.

Завантажити лист МОН list_mon_sl_koefcyent.pdf [53,56 Kb][3]

2014 рік став переломним у думках і поглядах багатьох молодих українців і на перший план вийшли цінності та права, яким раніше не надавалася така увага чи не було такої потреби!

Так, відповідно до останнього загальноукраїнського дослідження «Права людини в Україні», однією з найважливіших цінностей 84% молодих українців назвали свободу. У той час, за цей варіант висловилися 80% середнього покоління і 77% старшого.

Також серед пріоритетних прав молоді українці обрали право на життя (81%), право на освіту (61%), право самому розпоряджатись своєю долею (50,5%) та свободу думки, совісті і релігії (45%).

Цікаво, що серед опитаних українців у двох інших вікових категоріях – 30-54 років та 55 і більше – право на життя обрали 79% та 72% відповідно.

При цьому 71% молодих українців не брали участь в акціях протесту, більше – тільки громадяни віком понад 55 років.

За матеріалами Центру інформації про права людини