О 16:00 на кожному вікні має спалахнути свічечка для  вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам’яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Цього дня телерадіоорганізації усіх форм власності вносять зміни до сіток мовлення програм і передач, утримуються від трансляції розважального контенту та нагадують про День пам’яті жертв Голодомору.

«Де б ти не був – вшануй!». У кремлівській в’язниці, шкільному класі, у лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки –вшануй пам’ять убитих Голодомором.

Цього року такий перерахунок уже проводився: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму у липні.

Із 1 грудня відбудеться чергове зростання прожиткового мінімуму із 1435 до 1497 гривень.

«Це підвищення торкнеться великої кількості людей, у складі пенсійної виплати яких є надбавки, доплати, підвищення, що базуються на розмірі прожиткового мінімуму. Ми очікуємо, що цей перерахунок відбудеться для приблизно 8 мільйонів пенсіонерів, можливо, і більше», – зазначила голова правління.

Для забезпечення виплати пенсій після грудневого перерахунку необхідно буде додатково спрямувати до 500 мільйонів гривень.

Черговий етап підвищення «військових» пенсій з 1 січня 2019 року

У 2018 році проведено перерахунок пенсій більш ніж 500 тисячам військових пенсіонерів. На ці виплати додатково спрямовано майже 8,2 мільярда гривень. Сума підвищення після 1 перерахунку становила до 1,5 тисячі гривень.

Осучаснення пенсій відбудеться з 1 березня 2019 року, на підставі змін до законодавства, затверджених у жовтні 2017 року, у березні буде проведено осучаснення пенсій.

«Очікується, що березневе підвищення пенсій складе 17% від суми пенсії, яку людина отримувала на момент перерахунку», – зазначили у  Пенсійному фонді України.

За матеріалами Пенсійного фонду України

Перший висновок з даних Євростату полягає в тому, що гендерні пропорції змінюються на різних етапах освіти. Працівники дошкільної освіти майже повністю є жінками, як і переважна більшість вчителів початкових класів. У середній школі жінки все ще переважають чоловіків - у 3 рази в молодшій середній та майже у 2 рази у старших класах. Але у вищих навчальних закладах вже чоловіки стають більшістю, та складають 60% викладацького складу. На найвищому рівні – серед професорів – лише 1 з 4 фахівців ­– жінки.

Ця картина, на думку «Еврідіки», відображає суспільство, яке більше цінує вищі рівні освіти, ніж початкові, тому статус та фінансова винагорода університетських професорів є набагато більшою за вчителів початкової школи. Саме тому чоловіки нечасто зустрічаються в дошкільних установах, в початковій і середній школі, де робота характеризується низькими зарплатами і вважається непрестижною.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, вчителі-жінки заробляють на 10% менше середньої заробітної плати інших жінок з вищою освітою, тоді як чоловіки, які вчителюють у початковій школі, отримують на 30% менше, ніж чоловіки з вищою освітою в інших сферах. Тому, зарплата освітян є неконкурентоспроможною, при цьому відмінності у порівнянні з іншими професіями більші для чоловіків.

У статті «Еврідіки» вказується на розповсюджену думку, що професія вчителя надає недостатньо можливостей для безперервного професійного розвитку, і це також робить її малопривабливою.

Друга причина, на яку звертає увагу «Еврідіка», пояснюючи недостатню кількість чоловіків на початкових стадіях освіти, – стереотипні уявлення щодо гендерних ролей. Гендерні стереотипи впливають на вибір кар’єри чоловіками та жінками. Це буде тривати до тих пір, допоки у загальній культурі вважатиметься, що чоловікам не підходять професії, пов’язані з доглядом, до яких відноситься і вчительська професія.

Стереотипний образ професії вчителя не враховує складні інтелектуальні завдання, які вона ставить перед своїми представниками. Викладання, наприклад, вимагає цілої низки компетенцій та вмінь, включаючи знання предмету, комунікативні навички, вміння викладати та надихати учня, вміння працювати з різними особистостями та характерами. Жодна з цих компетенцій та вмінь не має відношення до статі вчителя.

«Еврідіка» звертає увагу на певні непрямі наслідки для учнів, які може мати дефіцит чоловіків-вчителів. Деякі дослідники вказують на зв'язок між цим явищем та нижчими досягненнями хлопчиків у порівнянні з дівчатками, вищими рівнями передчасного залишеннями ними школи. Однак це твердження є спірним, емпіричні дані його не підтверджують.

Якщо глянути на те, які культурні цінності отримують діти через школу, «Еврідіка» підкреслює, що дефіцит чоловіків-вчителів призводить до посилення і увіковічення необґрунтованих гендерних стереотипів. Учні безпосередньо зі свого досвіду дізнаються про те, що на ринку праці існує гендерна сегрегація, що жінки більше підходять для професій, пов'язаних з доглядом, що професія вчителя мало цінується.

Оскільки цінності, які передаються дитині під час навчання, є так само важливими, «Еврідіка» вважає дефіцит вчителів-чоловіків причиною для занепокоєння, також як і дефіцит представників етнічних, мовних і культурних меншин. Як школи можуть навчити учнів боротися з нерівністю, якщо їх викладацький склад є уособленням цієї нерівності?

Європейський комітет профспілок освіти підтримує висновки «Еврідіки» і підкреслює критичну важливість зусиль, спрямованих на те, щоб вчительська професія була більш привабливою, інклюзивною та конкурентною з точки зору фінансової винагороди за працю, а школи стали взірцями рівності і демократичних цінностей.