Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Встановлення посадового окладу доценту, який не має вченого звання
Понеділок, 18 лютий 2019 12:48

Відповідно до пункту 9 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, зокрема доцентів, укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу (пункт 11).

Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, мають стаж роботи не менше ніж п’ять навчальних років на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (в одному вищому навчальному закладі), зокрема за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою, та відповідають іншим вимогам, передбаченим пунктом 5 розділу ІІ Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 14.01.2016 № 13.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 2.04.1993 № 90, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3.12.1993 за № 181, науково-педагогічним працівникам, які обрані чи призначені на посаду доцента, але не мають відповідного вченого звання, один раз строком до двох років від часу першого обрання чи призначення встановлюється 19 тарифний розряд. 

Якщо після закінчення двох років перебування на посаді доцента вчене звання не присвоєне, цим особам встановлюється оклад асистента (викладача) з урахуванням наявності наукового ступеня, а при переході на цю посаду з посади старшого викладача – оклад старшого викладача.

Аналогічна норма щодо встановлення науково-педагогічним працівникам, які посідають посаду доцента, але не мають відповідного вченого звання, посадового окладу на ріні 19-го тарифного розряду на термін до двох років від часу їхнього першого обрання чи призначення передбачена приміткою додатку 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557.

Отже, науково-педагогічний працівник, який не має вченого звання доцента, може претендувати на заміщення такої посади з встановленням йому посадового окладу на рівні 19 тарифного розряду на термін не більше двох років. Якщо за ці два роки працівник не здобув вченого звання доцента, йому встановлюється тарифний розряд за посадою, з якої він перейшов на посаду доцента.

 
Мінфін підтвердив право неприбуткових організацій на підприємницьку діяльність
Понеділок, 18 лютий 2019 12:48

Міністерство фінансів України надало роз’яснення стосовно питання можливості здійснення громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності і включення таких об’єднань до Реєстру неприбуткових установ та організацій (лист від 6.02.2019 № 11210-09-5/3214).

Мінфін у листі зробив висновок про те, що положення Податкового кодексу України не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У такому випадку результати підприємницької діяльності громадські об’єднання відображають у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ Мінфіну від 17.06.2016 № 5530.

Обґрунтовуючи наведений висновок Мінфін зазначив, зокрема, таке.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 2 ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання»).

Зазначене узгоджується з положеннями статті 86 Цивільного кодексу України, якою визначено, що непідприємницькі товариства та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону.

До того ж, громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (ст. 24 Закону України «Про громадські об’єднання»).

Податковим кодексом України визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп.133.4.2 п.133.4 ст. 133 ПКУ).

Встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Кодексу

Завантажити лист Мінфіну list-11210-09-5_3214-vd-06.02.2019.pdf [400,52 Kb][51] Завантажити Переглянути документ онлайн

 
Як фізична активність впливає на здоров’я
П'ятниця, 08 лютий 2019 14:57

Будь-яка мінімальна, проте регулярна фізична активність дуже корисна для здоров’я. Коли людина мало рухається, сповільнюється обмін речовин, що впливає на здатність регулювати рівень цукру в крові, метаболізувати жири, негативно впливає на тиск та послаблює м’язи і кістки – повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Як фізична активність впливає на здоров’я

Зв’язок багатьох хвороб та малорухливості було встановлено ще в 50-х роках минулого століття. Тоді було проведено велике дослідження з водіями та кондукторами лондонських автобусів. Виявилося, що водії мали у 2 рази більші ризики серцевого нападу, ніж кондуктори. Зв’язок був очевидним – тривале сидіння негативно впливає на здоров’я.

З того часу велика кількість досліджень підтверджує користь руху та шкоду від надмірного сидіння. Особливо багато досліджень з’явилось в останні роки – коли надмірне сидіння стало мало не звичним способом життя для багатьох з нас.

Коли ми мало рухаємось та багато сидимо – організм буквально «вимикається». Сповільнюється обмін речовин, що впливає на нашу здатність регулювати рівень цукру в крові, метаболізувати жири, негативно впливає на тиск та послаблює м’язи і кістки. Все це разом має негативні наслідки для здоров’я — від появи надмірної ваги до серйозних хвороб внутрішніх органів.

Тому не нехтуйте заняттями спортом! Намагайтеся проводити якомога більше часу в русі.

Про необхідні типи фізичної активності

Нам потрібні 2 типи фізичної активності щотижня – аеробні та силові вправи.

Аеробна активність –150 хвилин на тиждень. Вона може бути помірна чи інтенсивна.

Вправи помірної інтенсивності – спалюємо від 3,5 до 7 ккал на хвилину (ходьба, їзда на велосипеді з середньою швидкістю, йога). Навіть прибирання вдома – помірна фізична активність.

Інтенсивні навантаження – спалюємо понад 7 ккал на хвилину (біг, швидка ходьба, бойові мистецтва, футбол чи баскетбол).

Мінімум двічі на тиждень варто виконувати силові вправи – для укріплення головних груп м’язів.

За матеріалами сайту Міністерства охорони здоров’я України

 
Доплати за науковий ступінь, вчене звання керівнику гуртка МАН – суміснику з університету
Четвер, 07 лютий 2019 15:38

Відповідно до пункту 1.1 Положення про малу академію наук учнівської молоді, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 9.02.2006 № 90, мала академія наук учнівської молоді (МАН) – профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом діяльності якого є дослідницько-експериментальний напрям. Зазначеним Положенням передбачено функціонування у малій академії гуртків, груп та інших творчих об’єднань за різними напрямами, керівництво якими здійснюють їхні керівники.

Згідно з пунктом 4.5 цього Положення  норма годин на одну тарифну ставку керівника гуртка МАН становить 18 навчальних годин на тиждень.

Стосовно такого напряму діяльності МАН як теоретична та експериментальна фізика, то пунктом 3.14 Положення  передбачено, що у академії може створюватися фізико-математичний відділ, який об’єднує гуртки, групи, секції математики, економіки, астрономії, фізики тощо.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, посади керівників гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи є педагогічними.

Відповідно до абзаців «в» та «г» підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 доплата за вчене звання доцента встановлюється у граничному розмірі 25 %, за науковий ступінь кандидата наук – 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним ученим званням або науковим ступенем.

У спільному листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 14.02.2006 № 1/9-102 та № 02-5/68 зазначається, що розміри зазначених доплат встановлюються залежно від тижневого (річного) навантаження чи обсягу виконуваної роботи.

Зазначені доплати встановлюються працівникам як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Пунктом 4 наказу МОН № 557 передбачено, що відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником закладу. Протечинними нормативно-правовими актами не встановлено конкретних норм щодо порядку визначення такої відповідності, що ускладнює прийняття керівником рішення зокрема стосовно науково-педагогічних працівників, які працюють у закладах позашкільної освіти.

Вимога щодо наявності наукового ступеня або вченого звання при заміщенні посад, передбачена частиною 9 статті 55 Закону України «Про вищу освіту», стосується науково-педагогічних працівників.

Для роботи на посадах педагогічних працівників, до яких належить зокрема посада керівника гуртка, не вимагається наявності наукового ступеня або вченого звання.

Однак, можливість та правомірність встановлення відповідності профілю діяльності педагогічного працівника науковому ступеню або вченому званню і, як наслідок, встановлення відповідних доплат, випливає з норм Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6.10.2010 № 930. Зокрема пунктами 3.28 та 4.7 Положення передбачені певні переваги щодо атестації педагогічних працівників, яким присуджено наукові ступені та вчені звання. У додатку, яким затверджено форму атестаційного листа, передбачено графу щодо наявності у педагогічних працівників наукового ступеня, вченого звання.

Отже, право на прийняття остаточного рішення про відповідність наукового ступеня та вченого звання профілю діяльності педагогічного працівника надано керівнику закладу. Така процедура має здійснюватися також за погодженням з виборним профспілковим органом, до повноважень якого відповідно до статті 247 Кодексу законів про працю України належить вирішення разом з власником або уповноваженим ним органом питань оплати праці працівників, зокрема умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

Поставити будь-яким органом чи особою під сумнів правильність встановлення відповідності роботи педагогічного працівника науковому ступнею або вченому званню, означає порушити право керівника на визначення такої відповідності, надане пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 та пунктом 4 наказу МОН № 557.

Тому науково-педагогічному працівнику університету, який має науковий ступінь кандидата наук і вчене звання доцента та працює за сумісництвом на посаді керівника гуртка в МАН з навчальним навантаженням 12 годин на тиждень, може встановлюватися доплата в розмірі 15% ставки заробітної плати за науковий ступінь кандидата наук та 25% – за вчене звання доцента, сума яких визначається пропорційно обсягу навчального навантаження за посадою керівника гуртка.

 
« ПочатокПопередня291292293294295296297298299300НаступнаКінець »

Сторінка 293 з 593