У зв’язку епідеміологічною ситуацією, що нині склалася, керівниками закладів освіти та органами освіти та місцевого самоврядування приймаються  рішення про призупинення роботи відповідних закладів освіти, закриття їх на карантин та вимушені простої. Але через те, що заняття в закладах загальної середньої освіти не проводяться, за працівниками цих закладів має зберігатися заробітна плата.

Відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

У випадку, якщо такої роботи немає, час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених статтею 113 Кодексу законів про працю України. 

Згідно з цією статтею час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Водночас за пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників навчальних закладів у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Згідно з п.1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів.

ЦК Профспілки звернувся до Комітетів з питань освіти, науки та інновацій, соціальної політики та захисту прав ветеранів та з питань бюджету з приводу проектів законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму», № 2720 та «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму», № 2721.

У зверненні наголошено на неприпустимості внесення змін до статей 95 та 96 КЗпП України щодо вилучення норми про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначення щороку КМУ найнижчого посадового окладу для бюджетників в межах фінансових можливостей, а для виробничників – в розмірі не менше 50% мінімальної зарплати, в тому числі й шляхом внесення зміни до Бюджетного кодексу.

Запровадження такого розмежування та умов загрожує затвердженню  бюджетній сфері розміру базового посадового окладу, який може бути нижчим не лише від мінімальної заробітної плати, але й від прожиткового мінімуму.

Натомість профспілка наполягає на відновленні норми про встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, як це мало місце до 2017 року, незалежно від сфери діяльності працівника.

У листі також висловлено категоричну незгоду намірам звузити права педагогічних працівників на встановлення найнижчого для них посадового окладу на рівні трьох мінімальних заробітних плат, як це нині передбачено статтею 61 закону «Про освіту», на норму про відповідність його чотирьом розмірам мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників, тобто визначення його розміру у ручному режимі Урядом у межах фінансових можливостей. 

Наголошено на неприпустимості змін до Прикінцевих та перехідних положень закону «Про освіту» стосовно зобов’язань Кабінету Міністрів України забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію цієї зміненої проектом редакції статті 61 закону.

Профспілка наполягає на передбаченні в цих Прикінцевих положеннях завдань Уряду забезпечити до 2021 року встановлення схеми посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників, виходячи з найнижчого посадового окладу педпрацівника на рівні трьох мінімальних заробітних плат. 

Завантажити документ
arstovu-byudzhetniy-proti-zak-2720-ta-2721.pdf [516,33 Kb][59]  
babaku-proti-zak-2720-ta-2721.pdf [406,66 Kb][49]  
tretyakovy-proti-zak-2720-ta-2721.pdf [517,29 Kb][41]