На цьому наголосила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп. Адже прийняття Державного бюджету на 2022 рік є одним нагальних питань в останні сесійні тижні роботи Верховної Ради України в цьому році. 

«Я здивована тим, що ми вчасно не розглядаємо головний фінансовий документ країни. Сьогодні це питання життя більшості громадян нашої країни та їх впевненості в завтрашньому дні на фоні енергетичної кризи, коронакризи та загрози масштабного вторгнення Росії», – підкреслила Олена Кондратюк.

На переконання Віцеспікерки, особливу увагу варто звернути на ті зобов’язання, які взяла на себе влада для отримання нещодавнього траншу від Міжнародного валютного фонду та продовження співпраці з фондом. А саме затвердження Державного бюджету на 2022 рік з дефіцитом, шо не перевищує 3,5% від ВВП або приблизнно 188 млрд грн.

«Медична сфера, освіта та Збройні сили України мають бути профінансовані у повному обсязі, як це визначено законодавством. Освітня галузь повинна фінансуватися не менше 7% ВВП. Мають бути виконані усі обіцянки щодо підвищення зарплат освітянам, бо це дуже нагальне питання», - зазначила Олена Кондратюк.

За її словами, запропоновані у проєкті Державного бюджету на 2022 рік видатки на медицину у розмірі 197 млрд грн – недостатні.

«Недофінансування сягає 100 млрд грн, і це негативно позначиться на якості медичних послуг для населення. Ми з нетерпінням очікуємо результати аудиту використання коштів Коронавірусного фонду, які мають бути оприлюднені в рамках домовленостей з МВФ до кінця грудня 2021 року», – підкреслила заступниця Голови Верховної Ради.

За матеріалами – Офіційного вебпорталу Парламенту України

Міністерство фінансів продовжує оприлюднювати дані про ефективність використання публічних фінансів, а тому підготувало «дашборд» (аналітичний інструмент) про фінансові, кількісні та якісні показники діяльності закладів вищої освіти (III та IV рівнів акредитації) в 2020 році.

Загальні видатки 166 закладів вищої освіти, що включені до аналізу, становили 19,3 млрд грн по загальному фонду державного бюджету та 12,4 млрд грн по спеціальному фонду державного бюджету (кошти отримані за надання платних послуг). 

У цих закладах навчалося 635,7 тис. студентів, зокрема 307 тис. студентів, які здобувають освіту за держзамовленням, та 328,7 тис. студентів за контрактом.

Середні розрахункові видатки на одного студента за держзамовленням виросли на 13% та становили 63 тис. грн на рік. В окремих закладах вищої освіти цей показник суттєво перевищував середнє значення по країні.

Найбільші видатки на навчання одного студента за державним замовленням у 2020 році були в таких закладах:

• Льотній академії національного авіаційного університету – 309,2 тис. грн на рік;
• Національній музичній академії України ім. І. П. Чайковського – 240,2 тис. грн;
• Одеській національній музичній академії ім. А. В. Нежданової – 183,1 тис. грн;
• Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка – 149,8 тис. грн;
• Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого – 146,2 тис. гривень.

Підготовка фахівців закладами вищої освіти сконцентрована в 5 регіонах: м. Києві, Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. Тут зосереджена половина закладів вищої освіти, які навчають 57% студентів, та витрачають майже дві третини коштів, спрямованих з державного бюджету на підготовку фахівців закладами вищої освіти.

До підготовки студентів за державним замовленням у 2020 році було залучено 52,1 тис. науково-педагогічних і педагогічних працівників.

Водночас для обслуговування освітнього процесу також здійснювалось утримання 69,4 тис. непедагогічних працівників, що становило 57% від загальної чисельності працівників. Тобто чисельність допоміжних працівників закладів вищої освіти наразі є більшою за чисельність науково-педагогічного та педагогічного персоналу, які безпосередньо надають освітні послуги студентам.

Найбільша частка непедагогічного персоналу в таких закладах:

• Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана – 78%;
• Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ‒ 75%;
• Національному університеті «Одеська морська академія» – 73%;
• Національному лісотехнічному університеті України – 69%;
• ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» – 69%.

Ознайомитися з дашбордом можна нижче, або в спеціальному розділі «Видатки на вищу освіту» на сайті Мінфіну.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:

• з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 026,55 грн (без урахування платежів – 4 388,77 грн);
• для дітей віком до 6 років – 4 043,27 грн;
• для дітей віком від 6 до 18 років – 4 999,53 грн;
• для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 678,26 грн (без урахування платежів -4 571,00 грн);
• для осіб, які втратили працездатність – 3 707,91 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 733 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) – у 2,4 рази або на 3 299 гривень.