Газета Верховної Ради України «Голос України» звернулася за коментарем до Профспілки працівників освіти і науки України.

Коментує заступник Голови Профспілки Сергій Романюк

Головним на порядку денному президії ФПУ стало питання щодо подальших дій ФПУ з реалізації вимог профспілок на захист конституційних прав та соціально-економічних інтересів працівників.

З метою реалізації завдань, які стоять перед Федерацією профспілок України у бюджетному процесі, та у зв’язку із реалізацією реформ у різних сферах соціально-економічного розвитку країни, ініційовано проведення зустрічі із представниками влади та додаткові консультації із відповідними міністерствами.

Питання реалізації доручень Кабінету Міністрів України та подальша робота із просування профспілкових пропозицій до проекту Державного бюджету і реформ, що реалізуються в країні, потребує формування консолідованого плану дій та створення відповідних робочих груп за участі фахівців Федерації професійних спілок України, її членських організацій.

ВИМОГИ

учасників інформаційного пікетування органів державної влади

1. У Державному бюджеті України на 2018 рік встановити мінімальну заробітну плату на рівні не нижче фактичного прожиткового мінімуму – не менш ніж 4023 грн.

Гарантувати фінансування вищих навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації за рахунок коштів Державного бюджету України для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» з метою забезпечення їх сталої роботи та недопущення заборгованості із заробітної плати і стипендій.

2. Встановити розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника (робітника) І тарифного розряду на рівні, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

3. Погасити до кінця року заборгованість з виплати заробітної плати на всіх підприємствах-боржниках і не допускати її виникнення у подальшому.

4. Зупинити деіндустріалізацію України, прийняти Програму розвитку промислового комплексу, зберегти трудовий потенціал і його підготовку до роботи в нових конкурентних умовах.

Щорічно збільшувати кількість сучасних високопродуктивних робочих місць не менш ніж на 20%, 26 млн громадян працездатного віку мають право на працю і гідне життя.

5. Знизити непосильні для населення ціни на природний газ, електроенергію та тарифи на житлово-комунальні послуги, виходячи з платоспроможності заробітних плат, пенсій, стипендій.

6. Забезпечити гарантовані Конституцією України права громадян на доступну і якісну медичну допомогу, запровадити загальнообов’язкове медичне соціальне страхування і відновити санаторно-курортне лікування працюючих (застрахованих осіб).

7. Не допустити зниження існуючого рівня прав і гарантій працівникам та їх представникам при прийнятті Трудового кодексу України.

Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на своєму засіданні, що відбулося 15 листопада 2017 року, прийнято рішення щодо формування прожиткового мінімуму на 2018 рік і кореляцію його розміру з фактичними споживчими цінами, врахувавши при цьому позицію профспілок.

Під час засідання було відмічено низку проблем, які нівелюють функцію прожиткового мінімуму як основоположного інструменту соціальної політики. Серед них, зокрема, невідповідність пропонованого у проекті закону про Державний бюджет України на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму реальній вартісній величині споживчого кошику, використання застарілих норм і складу наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг попри їх нещодавній перегляд і затвердження, а також застосування недосконалих методологічних підходів у визначенні прожиткового мінімуму.

Зокрема, на сайті Комітету повідомляється, що члени Комітету звернули увагу, що кожного року встановлення цього соціального стандарту є очікуваним і важливим для мільйонів громадян нашої країни, адже на його основі розраховуються розміри мінімальних гарантій в оплаті праці та соціальному захисті найвразливіших верств населення: пенсіонерів, малозабезпечених, сімей з дітьми та інших.

За словами посадовців, прожитковий мінімум як визначальний показник рівня життя населення України повинен забезпечувати кожному реалізацію конституційної гарантії на достатній життєвий рівень та реальний захист від бідності, об’єктивно враховуючи потреби людей в сучасних умовах існування.

У той же час, основним і надійним підґрунтям цього є забезпечення високих темпів розвитку економіки нашої країни. Саме в цьому напрямі мають бути зосереджені спільні зусилля парламентарів, урядовців, роботодавців і профспілок за активної участі громадськості.

24 листопада 2017 року в Україні з Майдану Незалежності міста Києва стартувала міжнародна акція «16 днів проти насильства» (25 листопада – 10 грудня), ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року.

Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини

«Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію «16 днів проти насильства», ініційовану Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства. Дати акції символічно наголошують на цьому зв’язку: 25 листопада – Міжнародний день проти насильства щодо жінок, 10 грудня – Міжнародний день прав людини», – сказав, зокрема, координатор системи ООН та постійний представник ПРООН в Україні Ніл Вокер.

«В Україні у 2017 році Національна поліція зареєструвала майже 60 тисяч заяв щодо домашнього насильства. Щороку в Україні від домашнього насильства гинуть близько 600 жінок» – йдеться у офіційному повідомленні на Урядовому порталі.

Такі акції стартують у Львові, в Дніпрі і в Кам'янці-Подільському, у Харкові і в інших 19 областях України.

Після виступів усіх запрошених і гостей стела Незалежності України була підсвічена помаранчевим кольором, а усі присутні в цей час на Майдані громадяни взяли участь у флешмобі з помаранчевими парасольками – як символом майбутнього, в якому немає насильства щодо дівчат та жінок.