18 жовтня 2018 року від депутатської фракції Політичної партії «Народний Фронт» надійшов лист-відповідь за підписом голови депутатської фракції М.Ю. Бурбака.

У листі, зокрема, повідомляється, що пропозиції, викладені Профспілкою у зверненні, розглянуті депутатською фракцією встановленим порядком та передані для опрацювання членам профільного Комітету Верховної Ради України. 

4 листопада 2018 року надійшла відповіді від Депутатської фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ».

У листі повідомляється, що фракцією спрямовано звернення до Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з проханням уважно розглянути звернення Профспілки працівників освіти і науки України з пропозиціями до проекту закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000 від 15.09.2019) і про результати розгляду поінформувати фракцію і заявника у встановлений законом строк.

vru_narodniy-front.pdf [602,23 Kb][553]  

oppo_blok.pdf [376,58 Kb][124]  

samopomch.pdf [428,97 Kb][38]

У ході семінару інспектори праці були авторитетно поінформовані щодо особливостей повноважень державних інспекторів праці в сучасних умовах, форм спільної роботи профспілкових організацій з територіальними органами Держпраці, зокрема, з питань протидії незадекларованій праці. Про все це семінаристам повідомила заступник директора департаменту з питань праці – начальник відділу з питань трудових відносин апарату Держпраці Олена Коновалова.

З особливою увагою інспектори праці слухали Наталію Циганчук, адвоката, кандидата юридичних наук, доцента АПСВТ ФПУ, яка поділилася особистою практикою вирішення трудових спорів у судовому порядку. У процесі обговорення семінаристи обмінялися особистим досвідом представництва прав та інтересів членів профспілок у судах.

Слухачі семінару були також навчені новим формам оперативної комунікації за допомогою соціальних мереж, про які почули від керівника. Практичні вправи, які виконували інспектори, додали їм нових вмінь підготовки матеріалів правового характеру на сайт, розуміння етики спілкування в мережі Інтернет.

Великий інтерес учасників семінару викликала тема «Основи медіації», з якою виступила тренер Ольга Тютюн з Національної асоціації медіаторів України. Присутні були у захопленні від можливостей, які відкриває медіація для позасудового вирішення трудових конфліктів, ознайомилися з її основними стадіями та прийомами.

Як вийти з будь-якого конфлікту без наслідків для себе і оточуючих, допомогти це зробити з найменшими втратами навчила інспекторів праці Наталія Максюта – директор Центру управлінських технологій, викладач психології, магістр державного управління.

І, нарешті, про практику підготовки та проведення інспекційних перевірок роботодавців з питань додержання ними законодавства про працю, здійснюваних у порядку громадського контролю, особливостях захисту профспілкових прав у сучасних умовах семінаристів інформувала Ірина Сидоряк – заступник керівника департаменту правового захисту – заступник головного правового інспектора праці апарату ФПУ.

Таким чином, інспектори праці членських організацій ФПУ планово підвищили свою кваліфікацію, що дозволить їм продовжувати правозахисну роботу на більш високому рівні, надавати членам профспілок більш якісну правову допомогу.

Від обласних організацій Профспілки працівників освіти і науки навчання пройшли:

• Жанна Ахмєдова – юрисконсульт Луганського обласного комітету Профспілки працівників освіти і науки України;

• Іван Берестовий – завідувач відділу правового захисту та охорони праці Черкаського обласного комітету Профспілки працівників освіти і науки України;

• Світлана Гостєва – юрисконсульт Кіровоградського обласного комітету Профспілки працівників освіти і науки України;

• Олександр Дзюба – голова Кропивницької міської організація Профспілки працівників освіти і науки України;

• Ганна Ключевська – юрисконсульт Закарпатської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України;

• Олексій Мосяєв – юрист Одеської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України.

За матеріалами ФПУ

Ця робота проводиться на виконання протокольного рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціального та пенсійного забезпечення від 20.06.2018 про стан виконання рекомендацій «круглого столу» на тему: «Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства і держави».

ЦК Профспілки висловив свою позицію про недоцільність на даний час внесення змін до Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, затвердженому наказом Національної служби посередництва і примирення від 21.07.2011 року № 73, в частині, що стосується підтвердження репрезентативності профспілками.

Відповідно до протокольного Рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики зайнятості та пенсійного забезпечення від 20 червня 2018 р. № 96, Кабінету Міністрів України рекомендовано продовжити роботу стосовно розроблення на внесення на розгляд Верховної Ради України проектів законів України «Про внесення змін до законів України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» та «Про соціальний діалог в Україні» в частині перегляду критеріїв репрезентативності сторони роботодавців для забезпечення їх участі на всіх рівнях соціального діалогу.

З урахуванням зазначеного ЦК Профспілки вважає, що питання перегляду чинного Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців має вирішуватися після прийняття зазначених законодавчих проектів.

Метою проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 115 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів», як вбачається з пояснювальної записки, є:

• створення в реєструючих органах додаткового ресурсу електронних копій оригінального тексту колективних угод, змін і доповнень до них;

• забезпечення оприлюднення поданого сторонами переліку суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін угод;

• спрощення процедури реєстрації шляхом скасування необхідності перевірки на автентичність кількох поданих примірників угоди, договору (сторони подають один);

• зменшення ризику перевищення фахівцями реєструючих органів власних повноважень під час проведення процедури повідомної реєстрації (не можна відмовити у реєстрації, повернути на доопрацювання, витребувати додаткові документи, встановити вимоги до оформлення).

На консультативній нараді з обговорення пропозицій до цього проекту постанови КМУ підтримано пропозицію Профспілки працівників освіти і науки України щодо недоцільності впровадження норми про обов’язковість надання сторонами угоди (договору) на повідомну реєстрацію разом з примірником угоди (договору) переліку суб’єктів (найменування та код ЄДРОУ), для яких відповідно до законодавства є обов’язковими положення угоди.

Враховуючи кількість закладів освіти, що перебувають у сфері дії Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Профспілки працівників освіти і науки України (зокрема, закладів вищої освіти – 661, професійно-технічної – 756, загальної середньої освіти – 16180, дошкільної освіти – 14900), виконати зазначені вимоги практично неможливо. Запропонована норма не відповідає також меті проекту постанови щодо спрощеної процедури повідомної реєстрації. З цих же підстав є недоцільним запроваджувати норму про обов’язкове розміщення на офіційному сайті реєструючого органу переліку суб’єктів, для яких є обов’язковими положення угоди.

ЦК Профспілки запропонував також виключити з проекту постанови норму, якою закріплюється право реєструючого органу за результатами повідомної реєстрації надавати сторонам угоди (договору) рекомендації стосовно усунення порушень законодавства.

Запропонована норма не узгоджується з положеннями законодавства про соціальний діалог, якими встановлено право сторін колективної угоди (договору) самостійно на основі чинного законодавства та прийнятих сторонами зобов’язань регулювати виробничі, трудові і соціально-економічні відносини. Законодавством заборонено будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення, з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління, політичних партій, роботодавців при укладенні та виконанні колективних договорів, угод. 

Завантажити документ 3311-sayt.pdf [436,78 Kb][19]  

Критичне мислення піднялося в рейтингу актуальних навичок до 2020 року, необхідних для успішної кар’єри, з четвертого місця (у 2015 році) до ІІ місця (навички, які будуть важливими в 2020 році). Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес, а освіта та самоосвіта відіграє в його розвитку першорядну роль.

З таким лейтмотивом наприкінці жовтня 2018 року відбувся тренінг з медіаграмотності від Академії української преси та Deutsche Welle.

20 учасників з усієї країни – викладачі, учителі, бібліотекарі, журналісти, студенти – поглиблювали свої знання та підвищували компетенції з питань медіаграмотності через ігрові методики та інтерактивні прийоми, якими поділилися досвідчені тренери та журналісти-практики – Тетяна Іванова, Олена Тараненко, Олександр Гороховський.

Технології декодування телевізійної інформації, фактчек, техніки маніпуляції у ЗМІ, джинса, пропаганда – далеко не повний перелік того, чому була приділена особлива увага під час тренінгу.

За неповних три дні учасники систематизували знання з медіаграмотності, закріпили навички критичного мислення, які дають змогу не потонути в інформаційному мегапотоці, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати виважені рішення, генерувати нові ідеї.

Інформація сьогодні – це продукт і капітал. Проте, володіє світом уже не той, хто її має. У час інформаційного перенасичення важливим є вміння сприймати свідомо інформацію, розпізнавати джинсу, фейки, пропаганду та розуміти їх мотиви, аналізувати, працювати з документами і першоджерелами (фактчек), оцінити й застосувати. Адже успішним буде той, хто володіє когнітивною гнучкістю, свідомо споживає інформацію і здатний себе захистити від інформаційного бруду!

Інна Михальченко,