Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
ЄС надає Україні 58 млн євро на розвиток професійної освіти Друк
Вівторок, 18 грудень 2018 15:11

Європа надає 58 млн євро на модернізацію професійної освіти в Україні. Про це, з посиланням на підписану в Брюсселі Угоду між Україною та Європейською комісією про фінансування проекту «EU4Skills», повідомляють у профільному Міністерстві.

Планується, що зазначені кошти будуть використані на модернізацію інфраструктури, закупівлю обладнання, створення центрів досконалості, а також зміну змісту, навчання майстрів та вчителів, розробку нових освітніх стандартів.

За словами міністра про переговори з європейськими партнерами про великий інфраструктурний проект для модернізації професійної освіти було анонсовано давно. Проте лише днями підписано Угоду і можна більш детально говорити про умови цього проекту.

Зокрема, документ передбачає інвестиції у розмірі 58 млн євро. З них 35 млн євро буде спрямовано безпосередньо на модернізацію інфраструктури, тобто будівництво, ремонти та обладнання. Решту мають спрямувати на модернізацію змісту освіти, навчання педагогів та майстрів тощо.

Окрім цієї інвестиції також планується, що Європейський інвестиційний банк надасть українському Уряду позику під низькі відсотки для збільшення інвестицій у модернізацію закладів професійної освіти. Для того, щоб зафіксувати ці наміри Лілія Гриневич також підписала відповідний Меморандум між МОН та Європейським інвестиційним банком. Цей Меморандум фіксує взаємні наміри, однак, поки не містить конкретних цифр.

 
Напередодні святкових і неробочих днів – тривалість роботи скорочується Друк
Вівторок, 18 грудень 2018 15:10

Статтею 53 Кодексу законів про працю України передбачено, що напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України.

Цією статтею встановлена скорочена тривалість робочого часу:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень.

Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Статтею 73 цього Кодексу встановлено перелік святкових та неробочих днів:

  • святкові дні: 1 січня – Новий рік; 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове; 8 березня – Міжнародний жіночий день; 1 травня – День праці; 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня – День Конституції України; 24 серпня – День незалежності України; 14 жовтня – День захисника України;

  • неробочі дні (дні релігійних свят): 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове; один день (неділя) – Великдень; один день (неділя) – Трійця.

При шестиденному робочому тижні тривалість роботи напередодні вихідних днів не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до вимог статті 56 КЗпП України неповний робочий день або робочий тиждень може встановлюватися за угодою між працівником і власником як при прийнятті на роботу так і в процесі трудових відносин. Власник або уповноважений ним орган, на відміну від загального правила встановлення неповного робочого часу з працівником, зобов’язаний на прохання вагітної жінки, жінки яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

 
У грудні зріс прожитковий мінімум: які показники зміняться? Друк
Вівторок, 18 грудень 2018 15:09

З 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць зріс на 76 гривень – з 1777 до 1853 гривень. Від нього залежить розмір багатьох соціальних виплат.

Так, із 1.12.2018 встановлено новий прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • для дітей до 6 років – 1626 грн (був 1559 грн);

  • діти віком від 6 до 18 років – 2027 грн (1 944 грн);

  • працездатні особи – 1921 грн (1841 грн);

  • особи, які втратили працездатність – 1497 грн (1435 грн).

Ці показники беруться до уваги для розрахунку відповідних видів державної соціальної допомоги.

Відтак, із грудня зростає мінімальна пенсія. Тепер вона становитиме 1497 грн. Таку ж суму отримуватимуть люди, які досягли 63-річного віку, але не мають права на пенсію через брак стажу, та інваліди І і ІІ груп. Також 1497 грн допомоги отримуватимуть священнослужителі та церковні служителі, матері-героїні.

Змінюються й розміри інших соціальних виплат.

Допомога на дітей 

Так, допомога вагітним тепер не може бути меншою, аніж 485,25 грн (25% прожиткового мінімуму);

  • допомога одиноким матерям, які виховують дитину віком до 6 років матиме максимальний розмір 1626 грн, від 6 до 18 років – 2027, від 18 до 23 (якщо дитина вчиться на стаціонарі) – 1921 грн (сума допомоги розраховується залежно від доходів заявника і дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців);

  • допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування становитиме 4 054 грн;

  • допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, а також тим, батьки яких не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їхнє невідоме, матиме максимальний розмір 813 грн для дітей до 6 років і 1013,5 грн для дітей від 6 до 18 років.

Допомога особам з інвалідністю з дитинства І групи становитиме: підгрупа А –  3074,90 грн, підгрупа Б –  2245,50 грн.

Одноразова адресна грошова допомога випускникам із числа дітей-сиріт 

Заклади освіти зобов’язані виплачувати випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за умови їх працевлаштування, одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів. Так встановлює стаття 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-ІV. Розмір цієї допомоги з липня 2018 року становитиме 11 526  грн.

Аліменти

Розмір аліментів для дітей до 6 років становитиме не менше 813 грн, від 6 до 18 років – не менше 1013,5 грн (визначається як не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Допомога малозабезпеченим сім’ям 

Ця допомога розраховуватиметься на основі нових показників. Вона не може становити менше, ніж 75% прожиткового мінімуму для сім’ї і нараховується індивідуально.

Допомога за померлого годувальника, що виплачується тоді, коли дитина не отримує пенсію по втраті годувальника, становитиме на одну дитину 1497,00 грн, на двох дітей – 1796,00 грн, на трьох дітей і більше – 2245,50 грн.

Допомога при народженні дитини залишиться без змін і становитиме 41280 грн (10320 грн – одноразова виплата і 860 грн – щомісячно протягом 3 років).

Допомога по безробіттю 

Ще одним показником, на який впливає новий прожитковий мінімум 2018 року, є максимальна сума допомоги по безробіттю. Її розмір не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 7684 грн (1921 грн × 4) (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.03.2000 № 1533-ІІІ).

 

За матеріалами – тижневика «Головбух: Бюджет»

 
Захист прав людини в міжнародних судових установах Друк
П'ятниця, 14 грудень 2018 11:45

Європейський суд з прав людини у справі «Шестопалова проти України» прийшов до висновку, що заявницю було позбавлено її права на доступ до суду та відповідно порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 грудня 2017 року).

За рішенням Суду держава-відповідач упродовж трьох місяців повинна сплатити заявниці 1500 євро в якості відшкодування моральної шкоди та 15 євро в якості компенсації судових та інших витрат.

Справу було розпочато за заявою (№ 55339/07), яку подала до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції громадянка України пані Данута Збігневна Шестопалова.

Заявниця подала скаргу в Європейський суді з прав людини на те, що національні суди не розглянули по суті її позов про поновлення на роботі та позбавили її права на доступ до суду.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд судом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Суть судової справи, яка розглядалася судовими установами України полягала в наступному.

Заявницю було звільнено з посади директора Центру по обслуговуванню одиноких, непрацездатних та малозабезпечених громадян Управління праці в рамках процесу реорганізації Центру. Згодом на посаду, аналогічну обійманій раніше заявницею, було призначено іншу особу.

Заявниця звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду з цивільним позовом про поновлення на роботі, виплату заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Суд залишив позов заявниці без задоволення та зазначив, що Центр запропонував заявниці іншу посаду, проте вона відхилила цю пропозицію, та що на посаду директора Центру було призначено більш досвідчену особу. Апеляційний суд Запорізької області залишив рішення без змін. Верховний Суд України скасував ці рішення й передав справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Він постановив, що справа мала розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки вона стосувалась спору щодо проходження державної служби.

Мелітопольський суд знов ухвалив постанову не на її користь. Суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі з посиланням на те, що вона мала розглядатись в порядку цивільного судочинства, тому що заявниця не була державним службовцем. Вищий адміністративний суд України залишив це рішення без змін та відмовив в допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

У подальшому заявницею знов було подано цивільний позов про поновлення на роботі, який залишений судами всіх інстанцій без розгляду.

Європейський суд з прав людини оцінюючи скаргу заявниці вказав, що його завдання не полягає у вирішенні питання, чи мають національні суди юрисдикцію розглядати справу по суті або встановлювати, який з судів має юрисдикцію розглядати скарги заявниці по суті.

Разом з тим Суду прийшов до висновку, що заявницю було позбавлено її права на доступ до суду, оскільки стаття 6 Конвенції вимагає, щоб держави забезпечували процесуальні засоби для ефективного та швидкого вирішення питань, пов’язаних із юрисдикцією. 


Завантажити рішення Суду rshennya-sudu_strasburg.doc [79 Kb][0] Завантажити Переглянути документ онлайн 
 
« ПочатокПопередня301302303304305306307308309310НаступнаКінець »

Сторінка 305 з 589