Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
«Сильна мова – успішна держава» – схвалено Стратегію популяризації української мови Друк
П'ятниця, 19 липень 2019 09:03

З метою забезпечення єднання українського суспільства та зміцнення його української ідентичності, утвердження української мови на всій території України Уряд схвалив стратегію популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава».

Відповідне рішення було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 17 липня 2019 року.

Нормативно-правовий акт розроблений Міністерством культури України на виконання пункту 427 Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 244-р.

Стратегія популяризації державної мови на період до 2030 року «Сильна мова – успішна держава» визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких спрямована реалізація державної мовної політики, та охоплює практично усі сфери суспільного життя. Що у свою чергу сприятиме підвищенню престижу та авторитетності державної мови, формуванню комфортного та функціонального україномовного середовища на всій території України та для всього її населення, а також створить умови для задоволення мовних потреб українців, які проживають за кордоном.

Нагадаємо, 16 липня 2019 року набрав чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

 

За матеріалами Урядового портал

 
Закон України «Про освіту» відповідає Конституції України Друк
П'ятниця, 19 липень 2019 09:02

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про освіту» від 5 вересня № 2145-VIII, визнавши його таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Конституційний Суд України зазначив, що українська мова як державна є обов’язковою на всій території України у державній сфері, а також в публічних сферах суспільного життя, у тому числі у сфері освіти.

Дослідивши Закон в аспекті забезпечення балансу між вивченням і застосуванням державної мови і вільним розвитком, використанням, захистом мов національних меншин та корінних народів України, Конституційний Суд України вказав, що Закон гарантує національним меншинам та корінним народам України право на вивчення рідної мови та передбачає вивчення державної української мови, що є однією з умов їх повноцінної інтеграції в українське суспільство.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що Закон створює законодавчі передумови для ефективного функціонування і розвитку державної мови, можливості використання української мови в усіх сферах суспільного життя, у яких вона має бути обов’язковим засобом спілкування.

На переконання Конституційного Суду України, ухваливши Закон, держава створила умови для повноцінної реалізації відповідних прав національних меншин, в тому числі корінних народів України, вивчати рідну мову, а також отримувати освіту державною мовою незалежно від походження, повноцінно реалізовувати визначені Конституцією України права. У такий спосіб забезпечується рівність кожної особи у реалізації вказаних прав незалежно від національності та мови спілкування.

 
Агентство ЄС з основних прав про нерівність, агресію та упереджене ставлення Друк
Середа, 17 липень 2019 09:51

Доповідь Агентства ЄС з основних прав 2019 року про ситуацію у сфері основних прав, опублікована 6 червня 2019 року, піднімає проблему зростання нерівності, переслідування та упередженого ставлення по всій Європі. Фундаментальні права багатьох осіб в ЄС перебувають під загрозою, незважаючи на значний прогрес щодо усунення цих ризиків. У цьогорічній Доповіді звертається увага на перемоги і невдачі у справі захисту прав людини в Європі за минулий рік.

Ключовими документами з питань захисту прав людини за цей період стали Конвенція ООН про права інвалідів 2018 року, прийнята за участі країн-членів ЄС, та попередня угода ЄС стосовно пропонованого Європейського акту про забезпечення доступності. У центрі уваги цих документів – розширення та захист прав людини по всій Європі. З глобальної точки зору, Порядок денний сталого розвитку до 2030 року надає рекомендації щодо створення більш рівноправного, справедливого і безконфліктного світу. У Доповіді також акцентується увага на таких проблемах:

Дискримінація дітей з інвалідністю в приватних школах – це тривожне явище виявив Данський інститут прав людини. Проведене ним дослідження виявило, що для дітей з інвалідністю ймовірність переведення з приватної школи в державну була на 31% вищою, ніж для звичайних дітей.

Цигани як і раніше піддаються дискримінації у доступі до освіти. «Антициганські» настрої залишаються ключовим бар’єром для соціальної інтеграції циган по всьому ЄС. У Чехії, Угорщині та Словаччині впроваджуються ініціативи щодо недопущення сегрегації дітей ромів шляхом їх навчання в окремих школах і класах; ці ініціативи мають на меті зробити системи освіти більш інклюзивними.

Одним із ключових питань залишається доступ до освіти для багатьох дітей-мігрантів. У Греції Державна Рада (верховний суд) відхилила запит про надання доступу дітям з таборів біженців в державні школи.

У Доповіді висвітлено деякі можливі шляхи вирішення проблем нерівності, утисків та дискримінації в освіті, зокрема:

  • перетворення освітніх установ в місця безпечного перебування, вільні від усних і фізичних утисків, які стають все більш поширеними у шкільному середовищі;

  • впровадження заходів із недопущення цькування в школах учнів-ЛГБТІ;

  • забезпечення доступним житлом учнів з інвалідністю, яким дуже важко знайти його, щоб здобути освіту;

  • оновлення навчальних програм, сприяння згуртованості шкільного співтовариства і навчання штатних працівників освітніх установ з метою розширення їх поінформованості про питання, які можуть викликати гостру реакцію, і створення більш інклюзивної атмосфери в школах.

ЄКПО переконаний, що освіта є одним з основних прав людини, як це зазначено у статті 26 Загальної декларації прав людини, і має бути доступною для всіх, незалежно від їхніх здібностей і освітніх потреб, соціально-економічного статусу і громадянства.

Резолюція ЄКПО щодо «Встановлення пріоритетів для розробки Плану дій ЄКПО в сфері рівності, різноманіття і інклюзивності», підкреслює значення надання високоякісної та інклюзивної освіти в навчальному і викладацькому середовищі, вільному від цькування, утисків і дискримінації.

 
Звіт ООН щодо Інтернету та технологій: виклики й благо для суспільства Друк
Вівторок, 16 липень 2019 11:38

Черговий звіт ООН щодо Інтернету та технологій під назвою «Епоха цифрової взаємозалежності» був представлений під час форуму #EuroDig2019 на початку літа в  Гаазі. Генеральний Секретар ООН ініціював створення звіту щодо «цифрової взаємодії», аби зрозуміти соціальні, етичні, юридичні та економічні впливи цифрових технологій. Мета – максимізувати позитивні впливи технологій та мінімізувати негативні.

Генеральний Секретар ООН закликав групу, яка працювала над звітом розглянути, як цифрове співробітництво може сприяти досягненню цілей сталого розвитку та питання моделей цифрової взаємодії.

«Людство стикається з новими викликами. Сучасні технології можуть бути використані для руйнування безпеки і порушувати конфіденційність. Ми також починаємо бачити комплексні наслідки для систем освіти та ринків праці. Ми потребуємо зосередити нашу енергію на політиці та інвестиціях, які дозволять людям краще використовувати технології для побудови життя», – йдеться у передмові до звіту ООН.

Частиною звіту стала Декларація цифрової взаємозалежності – документ, що ставить цілі на 2030 рік для країн-членів ООН у застосуванні технологій на благо суспільства.

У Декларації цифрової взаємозалежності зазначається, що «людство – все ще на початку цифрової ери». Автори Декларації заявляють про важливість співпраці, що передбачає використання доступних цифрових технологій для забезпечення економічного зростання та соціальних можливостей, зменшення нерівності, зміцнення миру та безпеки, сприяння екологічній стійкості і захист прав людини.

Ключові положення звіту

Доступність інтернету для користувачів є необхідною, однак самого лише доступу не досить. Інфраструктура технологій повинна розглядатися ширше: як використовувати широкий спектр публічних сервісів (медицина, фінанси).

Принцип включеності означає, що «ніхто не повинен залишитися позаду». Публічна політика має будуватися на засадах долучення маргінальних груп до використання цифрових технологій. Ключові елементи такої включеності користувачів – застосування технологій в економічній сфері через а) мобільні гроші б) цифрову ідентифікацію/авторизацію та в) електронну комерцію.

Цифрова взаємодія та цифрові технології повинні у своїй основі передбачати дотримання прав людини. Для цього варто визначитися з нормами та межами застосування технологій аби захистити приватність користувачів та забезпечити їх безпеку.

Цілі щодо включеності користувачів

1а. До 2030 року ООН очікує, що кожен дорослий повинен мати доступ до інтернету за доступною для користувача ціною, включно з доступом до фінансових сервісів та медичних послуг.

1б. Необхідно створити широкий мультистейхолдерний альянс за участі ООН як платформу для обміну цифровими послугами, обміну масивами даних.

1в. Необхідно розробити положення публічної політики, що передбачали б залучення маргінальних груп.

1г. Вимірювати результати «включеності» на основі досліджень й великих масивів даних.

Цілі щодо інституційної політики

Створити регіональні та світові helpdesk, аби краще розуміти впливи цифрових технологій

Цілі щодо прав людини

3a. Внести в глобальні документи щодо прав людини положення про цифрові технології;

3б. Технічні платформи повинні співпрацювати з урядами та громадянським суспільством задля припинення порушень прав людини в онлайні;

3в. Впровадження нагляду та стандартів щодо використання штучного інтелекту (AI).

Цілі щодо побудови довіри та досягнення безпеки

Розробити «Глобальне зобов’язання щодо цифрової довіри та безпеки» для формування спільного бачення, визначення ознак цифрової стабільності, роз’яснення та посилення впровадження норм відповідальності. Значну роль в цьому має відіграти ООН.

У звіті йдеться, що враховуючи широкий спектр питань, є необхідність в багатьох формах цифрової взаємодії. І в деяких із них приватний сектор чи громадські ініціативи можуть бути ефективнішими за урядові чи міжнародні організації.

Цілі щодо глобальної цифрової співпраці:

5а. До 2020 року створити “Глобальні зобов’язання щодо цифрової співпраці”. Для цього Генеральний секретар ООН може призначити уповноваженого з питань технологій.

5б ООН підтримує застосування підходу «мультистейхолдеризму» (участь на рівних засадах уряду, приватного бізнесу та громадянського суспільства).

За матеріалами проекту «Інтернет-свобода в Україні»

 
« ПочатокПопередня251252253254255256257258259260НаступнаКінець »

Сторінка 260 з 588