Статтею 216 Кодексу законів про працю України та статтею 15 Закону України «Про відпустки» встановлені гарантії щодо надання працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, додаткових оплачуваних відпусток:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на І та ІІ курсах у вищих навчальних закладах:

• І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;

• ІІІ та IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;

• незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів.

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на ІІІ і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

• І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;

• ІІІ та IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів;

• незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів.

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, – два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації – чотири місяці.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 % середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.

Звертаємо увагу на те, що зазначені відпустки надаються впродовж навчального року і лише тим працівникам, які успішно навчаються в зазначених навчальних закладах без відриву від виробництва.

Враховуючи наведені вище законодавчі норми тривалість додаткової оплачуваної відпустки диференціюється за такими критеріями:

• форма навчання (вечірня, заочна);

• рівень акредитації навчального закладу;

• курс, на якому працівник навчається.

Закон України «Про вищу освіту» в редакції від 1.07.2014 № 1556–VII вже не містить поділу закладів вищої освіти за рівнем акредитації. Разом з тим, в пункті 12 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону зазначено, що до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність із вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються:

• для університетів, академій, інститутів – на рівні закладів вищої освіти III – IV рівнів акредитації;

• для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) – на рівні закладів вищої освіти I – II рівнів акредитації;

У частині другій статті 15 Закону України «Про відпустку» визначено, що працівники, які здобувають другу (наступну, тобто третю також) вищу освіту в навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі підрозділи післядипломної освіти, мають право на додаткову оплачувану відпустку тієї ж тривалості, що й працівники, які навчаються на третьому і наступному курсах вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації.

Стаття 202 КЗпП України зобов’язує власника створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням працівникам, які навчаються без відриву на виробництві.

Власник зобов’язаний надавати працівникові відпустку саме в той час, який визначений вищим навчальним закладом. Ненадання відпустки в цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю для підприємства.

У листі від 2.01.2013 № 2/13/116–13 Міністерство соціальної політики України роз’яснює, що для отримання додаткової сплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій, зокрема, зазначається: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому працівник навчається, період сесії, встановлений навчальним закладом, підстава для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановних занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи) та написати заяву про надання такої відпустки.

Отже, для роботодавця підтвердженням того, що працівник–студент успішно навчається (тобто за ним немає академзаборгованості) та тривалості перебування у навчальній відпустці є довідка-виклик навчального закладу. Вимоги адміністрації підприємства щодо отримання від навчального закладу після завершення сесії довідок про відсутність за працівником-студентом академзаборгованості чи повернення на підприємство другої відрізної частини довідки-виклику є неправомірними.

Відповідно до статті 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Нарахування заробітної плати за час відпустки у зв’язку з навчанням провадиться згідно з наказом роботодавця про надання відпустки. Виплата цих відпускних провадиться не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Завантажити документ list-msp-navch-vdpustka.docx [13,47 Kb][8]    

Президент України у День усиновлення, 30 вересня, підписав Указ «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей».

Документ сприятиме створенню належних умов для забезпечення реалізації права дитини на проживання в сім’ї, підтримки сімей, які виховують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Указ містить важливі для сімей, які опікуються дітьми-сиротами, доручення Кабінету Міністрів та місцевим органам влади. Серед іншого йдеться про підвищення матеріального забезпечення таких сімей.

Відповідно до документу, Уряд до 1 грудня поточного року має забезпечити подання на розгляд Президентові України пропозицій щодо приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення й підготувати відповідні зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням до цієї Конвенції.

З урахуванням положень Європейської конвенції про здійснення прав дітей Кабмін у шестимісячний термін має розробити законопроект, спрямований на забезпечення скорочення процесуальних строків судового розгляду справ, що стосуються усиновлення, встановлення опіки, піклування, позбавлення батьківських прав, відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, та внести відповідний проект закону на розгляд Верховної Ради.

У тримісячний термін уряд також має вдосконалити порядок провадження діяльності з усиновлення, зокрема щодо забезпечення реалізації особами, в сім’ї яких виховується дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, переважного права на усиновлення такої дитини.

Крім того, в указі зазначається необхідність запровадження ефективних механізмів одержання достовірної та актуальної інформації про дотримання прав усиновлених дітей, зокрема дітей, які проживають за межами України, та механізмів дієвого реагування на виявлені факти порушення їхніх прав.