Головна Новини Головні новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Головні новини
Дежстат про соціально-економічний розвиток України за січень-липень 2018 року Друк
П'ятниця, 14 вересень 2018 10:56
Державна служба статистики України підготувала довідник «Соціально-економічний розвиток України за січень-липень 2018 року».

У довіднику зібрано основні макроекономічні показники, споживчі ціни та ціни виробників, інформацію про капітальні інвестиції, ринок праці, заробітну плату та доходи населення.

Так, у інформації зокрема вказано, що наявний дохід населення у І кварталі 2018 року становив 481,6 млрд грн, що на 25,2% більше, ніж у І кварталі 2017 року. Кількість зареєстрованих безробітних на кінець липня становив 298 тисяч осіб, що є нижчим від цього ж місяця минулого року.

Заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності у липні 2018 року найбільшою була у фінансовій, страховій, оборонній діяльності та сфері комунікацій, а найменшою – в освіті, охороні здоров’я та соціальній сфері.

Довідник містить дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, за 2014-2018 роки – також без частини зони проведення антитерористичної операції.

Подаємо для інформації та використання у роботі. 


Завантажити документ ser_07_2018.pdf [5,78 Mb][13] Завантажити Переглянути документ онлайн 
 
Перша допомога: загальні правила, які допоможуть врятувати життя Друк
П'ятниця, 14 вересень 2018 10:55
Нещодавно, 8 вересня, відзначався Всесвітній день надання першої допомоги. Цей день надання першої допомоги відзначається щорічно у другу суботу вересня. За статистикою, допомога, надана протягом перших 4 хвилин, збільшує шанси на порятунок на 30%. Міністерство охорони здоров’я України нагадує, як надати першу допомогу.

Що треба знати про надання першої допомоги

Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень.

Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

Основні принципи надання першої допомоги:

  • правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);

  • швидкість;

  • продуманість, рішучість, спокій.

 

Як надати першу допомогу

Алгоритм ваших дій має бути таким:

  • Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

  • Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

  • За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).

  • Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

  • Забезпечити прохідність дихальних шляхів.

  • Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

  • Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.

  • Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, варто звернутися за допомогою до інших присутніх на місці події.

МОЗ України закликає кожного свідомого українця знайти у своєму місті курси з надання першої допомоги і отримати ці практичні навички. Тому що саме ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації!

За матеріалами МОЗ України

 
Гарантії працівників щодо охорони праці Друк
П'ятниця, 14 вересень 2018 10:54
Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, можуть бути реалізовані тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.

Закон України «Про охорону праці» передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладенні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві.

Встановлено, що умови трудового договору не можуть містити положення, які не відповідають законодавству України про охорону праці.

Громадянин при укладенні трудового договору повинен бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров’я.

Однією з гарантій є й те, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для оточуючих його людей і природного середовища.

Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а за період простою з цих причин, не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Також працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку (частина 3 ст. 38 і ст. 44 КЗпП).

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду або службою охорони праці працівникам гарантується збереження місця роботи.

Працівникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

Власник також може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.

Гарантійної нормою є й те, що на власника покладається обов’язок безкоштовної видачі працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих і знешкоджуючих засобів, а якщо працівник був змушений придбати їх за власні кошти - компенсувати йому витрати.

Говорячи про гарантії прав громадян на охорону праці, особливо необхідно виділити обов'язок власника відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

Законом України «Про охорону праці», нормативно-правовими актами в цій області передбачаються і інші гарантії прав працівників на охорону праці.

За матеріалами Мінсоцполітики
 
Компослуги сільським вчителям Друк
Середа, 12 вересень 2018 10:15
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 657 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» внесено зміну до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426, замінивши в абзаці першому слово «четвертої» словом «третьої».

Таким чином, згідно з пунктом 2 Порядку пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики (далі - пільги), надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників і працівників культури, пільги яким передбачаються абзацом першим частини третьої статті 57 Закону України «Про освіту», пунктом  «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частиною п'ятою статті 29 Закону України «Про культуру» у розмірі грошового еквівалента пільг, визначеного відповідно до цього Порядку. Абзацом третім цього пункту встановлено що пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.

Норма про забезпечення державою педагогічних працівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням передбачалася частиною четвертою попередньої редакції Закону України «Про освіту» в редакції від 23.03.1996 № 100/96-ВР з урахуванням унесених змін.

З прийняття нової редакції Закону України «Про освіту» від 5.09.2017 № 2145-VIII норма щодо пільгового безплатного користування житлом з опаленням та освітленням передбачена у частині третій статті 57. Як і в попередньому законі, так і в чинному встановлено, що зазначені пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законом мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу (далі - пільговики), щодо знижки плати за користування житлом, паливом та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія тощо), надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу пільговика за попередні шість місяців (далі - середньомісячний дохід) не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, визначеної відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України.

Тобто пільговиками в застосуванні Порядку вважаються лише працівники, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу.

Щодо пенсіонерів з числа педагогічних працівників, то відповідно пункту 2 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України «Про культуру», абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006 № 341/651/619/769, що розроблений на виконання пункту 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.03.2002 № 256, право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають пенсіонери, які раніше працювали педагогічними, працівниками у сільській місцевості і селищах міського типу, проживають у таких населених пунктах, мають відповідний стаж роботи не менше трьох років і на момент виходу на пенсію працювали на посадах педагогічних працівників.

Тож залежність від сукупного доходу для забезпечення пільгами на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням стосується лише педпрацівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу. Такий сукупний дохід у 2018 році не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2018 року складає 1762 грн, збільшеного в 1,4 рази та заокругленого до 10 гривень, тобто розміру 2470 гривень.

Пенсіонери з числа педагогічних працівників не є пільговиками, для яких застосовується обмеження сукупним доходом для отримання зазначених пільг.

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 9 з 119