Головна Новини Головні новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Головні новини
Що покласти у Великодній кошик Друк
Вівторок, 03 квітень 2018 14:00
alt
 
Запитували – відповідаємо! Тонкощі підвищення кваліфікаційної категорії вчителю Друк
Вівторок, 03 квітень 2018 13:09
«Чи може атестуватися вчитель початкових класів з повною вищою освітою з кваліфікацією вчителя початкових класів, на присвоєння І кваліфікаційної категорії після перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо за наслідками атестації йому було присвоєно ІІ кваліфікаційну категорію за посадою вчителя мови і літератури до такої відпустки?»

Відповідно до пункту 3.19 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, на час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації.

Відповідно до пункту 4.1 Типового положення атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів початкових класів, які зокрема мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання.

Згідно з пунктом 3.27 Типового положення за педагогічними працівниками, які переходять на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.

Пунктом 4.5 Типового положення встановлено, що кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.

Пунктом 4.7 Типового положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Отже, за виконання умов, передбачених пунктом 4.5 Типового положення, вчитель початкових класів має право на присвоєння за наслідками атестації першої кваліфікаційної категорії, як такий, що має повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта та другу кваліфікаційну категорію, збережену після переходу на цю посаду з посади вчителя мови та літератури.

 
Право працівника на відпочинок – гарантується Конституцією Друк
Вівторок, 03 квітень 2018 09:07
Стаття 45 Конституції України гарантує кожному працівнику право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Час відпочинку – це встановлений законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.

Перерви протягом робочого дня і щоденний відпочинок

Відповідно до законодавства (стаття 66 Кодексу законів про працю України) працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час.

Вона має надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт. Час початку й закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть також відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації.

Як правило, перерва для відпочинку і харчування встановлюється тривалістю від 30 хвилин до 1 години залежно від конкретних умов.

Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів за погодженням власника або уповноваженого ним органу з профспілковим органом роботи тривалістю більше ніж 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.

Для деяких категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеціальне призначення і включаються в робочий час із відповідною оплатою їх.

До них належать перерви для: годування дитини (ст. 183 КЗпП України); обігріву і відпочинку (ст. 168 КЗпП України); працівників зі шкідливими умовами праці тощо.

Перерви в роботі для обігріву і відпочинку надаються, як правило, працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам і деяким іншим категоріям працівників. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний обладнувати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Перерви для обігріву застосовуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи. Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перерви, пов’язані зі шкідливими умовами праці, встановлюються правилами з техніки безпеки і виробничої санітарії.

Щоденний відпочинок – це відпочинок між робочими днями (змінами). Тривалість щоденного відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчування, становити не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день.

Щотижневий безперервний відпочинок

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою 42 годин (ст. 70 КЗпП України). При підсумованому обліку робочого часу тривалість безперервного щотижневого відпочинку за визначений відрізок часу може бути більшою або меншою 42 годин, однак у середньому за обліковий період не може бути меншою 42 годин.

При 5-денному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному – один.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо це не встановлено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, узгодженим із профспілковим органом підприємства (організації) і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем (ст. 67 КЗпП України).

Якщо вихідний день збігається з установленим законодавством святковим або неробочим днем, він переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

Працівники, які перебувають у відрядженні, користуються вихідними днями відповідно до режиму роботи того підприємства, установи, організації, куди їх відряджено.

На підприємствах, в установах, організаціях, роботу яких не може бути перервано в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (музеї, театри та ін.), вихідні дні встановлюються місцевими радами.

Якщо підприємства, установи, організації, що виконують роботи з обслуговування населення, працюють щодня, то для їхніх працівників, як правило, встановлюється інший вихідний день, суміжний із загальним вихідним днем.

На підприємствах, в установах, організаціях, припинення роботи яких неможливе у зв’язку з виробничо-технічними умовами або в інших випадках, вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників відповідно до графіка змінності, що підтверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП України).

Графік змінності регулярно змінюється з таким розрахунком, щоб вихідні дні кожної групи працівників по черзі припадали на різні дні тижня.

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового органу підприємства, установи, організації лише у виняткових випадках:

  • для запобігання суспільному або стихійному лихові, виробничій аварії і негайного усунення їхніх результатів;

  • для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи суспільного майна;

  • для виконання невідкладних, заздалегідь не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхніх окремих підрозділів;

  • для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 71 КЗпП України).

Забороняється залучати до роботи у вихідні дні: вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП України); працівників, які не досягли 18 років (ст. 192 КЗпП України).

Робота вихідного дня може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП України).

Святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП України):

  • 1 січня Новий рік;

  • 7 січня і 25 грудня Різдво Христове;

  • 8 березня Міжнародний жіночий день;

  • 1 травня День праці;

  • 9 травня День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

  • 28 червня День Конституції України;

  • 24 серпня День незалежності України;

  • 14 жовтня День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня – Різдво Христове; один день (неділя) – Пасха (Великдень); один день (неділя) – Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

У святкові та неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу. Робота у зазначені дні оплачується у подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП.

Святкові і неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються (стаття 78-1 КЗпП).

У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

 
Фінансування освіти на місцях – відповіді від обласних рад (оновлено) Друк
Вівторок, 03 квітень 2018 09:06
Як уже повідомлялося, ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямував листи до усіх обласних рад та обласних державних адміністрацій з приводу необхідності вжиття заходів для поліпшення стану фінансового забезпечення закладів і установ освіти, що фінансуються з місцевих бюджетів.

На лист Профспілки надходять відповіді від місцевої влади.

Так, Полтавська обласна рада повідомляє, що відповідно до пунктів З, 13 частини першої статті 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо ефективного використання фінансових ресурсів, забезпечення розвитку усіх видів освіти делеговано відповідним місцевим державним адміністраціям.

У зв’язку з вищевикладеним звернення Профспілки надіслано за належністю до Полтавської обласної державної адміністрації, від якої й буде надана відповідь.

Дніпропетровська обласна рада, поінформувала, що обсяг освітньої субвенції з державного бюджету обласному бюджету становить 563,8 млн грн.

За інформацією департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації заборгованості із виплати заробітної плати з нарахуваннями педагогічним працівникам комунальних закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Дніпропетровської області, немає

Обсяг освітньої субвенції місцевим бюджетам області розрахований Міністерством освіти і науки України на підставі статистичних даних, поданих міськими радами, райдержадміністраціями та об’єднаними територіальними громадами. Питання стосовно забезпечення дотримання вимог статті 61 Закону України «Про освіту» щодо розміру посадових окладів та ставок педагогічних та науково-педагогічних працівників та спрямування залишків освітньої субвенції, що утворилися на 1.01.2018 у місцевих бюджетів, на оплату праці належить виключно до компетенції місцевих органів влади.

Дніпропетровська обласна рада також повідомила, що звернеться до Кабінету Міністрів України стосовно збільшення обсягів освітньої субвенції тим місцевим бюджетам області, де виникла така необхідність.

Тернопільська обласна рада листом повідомила, що питання фінансового забезпечення закладів і установ освіти Тернопільської області, буде розглянуто на черговому засіданні постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань освіти, науки, молодіжної політики і спорту. Інформацію за підсумками буде надіслано додатково.

Миколаївська обласна рада повідомила ЦК Профспілки, що лист уже було розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань культури, науки і освіти, сім'ї та молоді, спорту 21 березня 2018 року.

Рекомендації щодо розгляду цього питання направлено на адреси облдержадміністрації, департаменту освіти і науки облдержадміністрації, райдержадміністрацій, районних, міських рад та голів ОТГ для розгляду питання по суті, вжиття заходів відповідного реагування з метою вирішення порушених питань та інформування Вас за результатами розгляду.

Вінницька обласна рада поінформувала, що звернення Профспілки направлено до Вінницької обласної державної адміністрації за належністю.

Профспілка триматиме це питання на контролі й надалі інформуватиме про дії місцевої влади щодо фінансування освіти у областях та підвищенням рівня оплати праці педагогічних працівників.


 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 6 з 81