1-2 березня 2019 року у Дитячому позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Пуща-Водиця» відбувся Всеукраїнський семінар для дитячих шахових тренерів, співорганізатор якого став ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

Тета семінару – підвищення рівня кваліфікації тренерів з шахів та отримання знань із правил шахової гри ФІДЕ, особливостей суддівства шахових змагань та ознайомлення з психологічними аспектами в роботі з дітьми.

Програмою заходу було передбачено ряд теоретичних та практичних блоків. Так, про правила шахової гри ФІДЕ та античитингові правила ФІДЕ розповів перший віце-президент Федерації шахів України, міжнародний арбітр, тренер ФІДЕ – Юрій Гнип.

Лекцію «Організація та підготовка шахових змагань» провів арбітр ФІДЕ, кандидат у майстри спорту Юрій Пепа. А про розв’язування шахових задач з дітьми учасники семінару поспілкувалися з тренером, кандидатом у майстри спорту Анатолієм Кабановим.

Під час семінару також були обговорені теми підготовки спортсменів-шахістів до турнірних змагань, практичної підготовки шахістів.

Зокрема, про підготовку шахістів молодших розрядів розповів міжнародний майстер, переможець різних міжнародних змагань – Валерій Гриньов.

Родзинкою навчання став сеанс одночасної гри з міжнародним гросмейстером Спартаком Височиним.

На завершення семінару учасники отримали не лише теоретичні та практичні знання, а пройшли тестову перевірку знань та отримали сертифікати, що засвідчують їх відповідний кваліфікаційний рівень.

Законом України від 18.12.2018 № 2657-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (набув чинності 19.01.2019) запроваджено адміністративну відповідальність за булінг.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173-4, якою передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Відповідальність за діяння, передбачене цією статтею, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють(штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 173-4 КУпАП, підлягають розгляду суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за поданням органів Національної поліції.

Прикладом практичного застосування цієї норми є рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 лютого 2019 року у справі № 359/933/19.

Рішенням суду визнано винною мати неповнолітньої в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

У судовому рішенні вказується, що неповнолітня, знаходячись в приміщенні школи вчинила булінг, тобто дії психологічного та сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, щодо іншої неповнолітньої, що проявилось у висвітленні непристойних фото у мережі «інстаграм», в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої. Відповідальність за вказане діяння несе мати неповнолітньої за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП.

Суддя, заслухавши особу яка притягується до відповідальності, покази неповнолітньої, ознайомившись з матеріалами справи, прийшов до висновку, що вина особи у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями осіб; наданими фото тощо.

У березні цього року будемо мати додатковий вихідний день. Адже згідно зі ст. 73 КЗпП 8 березня (Міжнародний день прав жінок і миру) є святковим та неробочим днем. А отже, на підприємствах, в установах, організаціях робота в цей день не проводиться.

Оскільки у 2019 році 8 березня припадає на п'ятницю, то українці отримають подовжені вихідні – з 8 до 10 березня включно.

Загалом у березні буде: календарних днів – 31; робочих днів – 20; вихідних днів – 11.

Норма робочого часу:

• при 40-годинному робочому тижні – 159,0;

• при 36-годинному робочому тижні – 156,0;

• при 24-годинному робочому тижні – 96,0.

7 березня робочий день при 40-годинному робочому  тижні буде скорочено на 1 годину.